У
«Віснику» № 35/2011 була опублікована стаття «Визначення розміру
збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей»
відповідно до Порядку № 116.Однак у цей Порядок постановою № 1253 внесено істотні зміни: змінено порядок визначення збитків від недостач і крадіжок. Зміни набули чинності 16.12.2011 р. Таким чином, починаючи з цієї дати збитки слід вважати по-новому.Відзначимо,
що в сучасному бухгалтерському обліку замість терміна «збитки»
застосовують терміни «втрати» від недостач або нанесеного підприємству
«збитку». Але в Порядку № 116, постанові № 1253 та Методикою № 1891 застосовується термін «збитки». Тому і в цій статті будемо застосовувати термін «збитки».Розглянемо зміни, внесені до Порядку № 116.Організаційні аспекти розрахунку збитківПункт 2 Порядку № 116 викладено в новій редакції, а пункти 3 - 9 виключені.Згідно
з оновленим п. 2 Порядку № 116 розмір збитків розраховується за різними
правилами для наступних двох груп суб'єктів господарської діяльності,
якщо збиток привів до заподіяння матеріальної шкоди:
державі (в особі державних органів, державних підприємств), територіальній громаді (в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств) або суб'єкту господарської діяльності з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі. Назвемо їх умовно державними суб'єктами господарської діяльності;
всім іншим суб'єктам господарської діяльності (далі - недержавні суб'єкти господарської діяльності).Почнемо з останніх.Нормативно-правові акти про визначення збитку недержавних суб'єктів господарської діяльностіЗгідно з новою редакцією п. 2 Порядку № 116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.Тобто якщо на підприємстві встановлено факт розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, повинна бути проведена незалежна оцінка збитку, яку здійснюють професійний оцінювач (фізична особа), який має відповідний сертифікат, або юридична особа, у складі якого працює хоча б один оцінювач, що отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності (ст. 5 Закону № 2658).Для проведення оцінки збитку між підприємством і оцінювачем (або юридичною особою, у складі якого працює оцінювач) необхідно укласти договір про проведення оцінки майна (статті 10 і 11 Закону № 2658).За результатами оцінки складається Звіт про оцінку майна (далі - Звіт), в якому вказана у тому числі оцінена сума збитку. На підставі Звіту сума збитку відображається в обліку підприємства, а також пред'являється винної особи для відшкодування (порядок відображення в обліку такий же, як описано в вищевказаної статті у «Віснику» № 35/2011).Нагадаємо, що раніше підприємство розраховувало збиток самостійно згідно з методикою, наведеною в Порядку № 116.Нормативно-правові акти про визначення збитку державних суб'єктів господарської діяльностіЗгідно з новою редакцією п. 2 Порядку № 116 розмір збитку визначається за методикою оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України (Методика № 1891).У Методику № 1891 постановою № 1253 також внесено зміни, які в основному і пов'язані з особливостями визначення збитку.По-перше, п. 1 цієї Методики доповнено абзацом дев'ятим, згідно з яким дана Методика застосовується у тому числі для визначення розміру збитків, що призвели до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді або суб'єкту господарської діяльності з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, при необхідності обгрунтування наявності або установлення фактів розкрадання, нестачі, знищення (псування) майна.По-друге, Методика № 1891 доповнено новим розділом (пункти 103 - 110) «Визначення розміру збитків, що призвели до заподіяння матеріальних збитків», а також новими додатками 20 і 21 - «Акти оцінки збитків».Отже, при визначенні збитку державні суб'єкти господарської діяльності повинні керуватися даною Методикою.Порядок визначення збитку згідно з Методикою № 1891Особливості визначення збитку передбачені розділом «Визначення розміру збитків, що призвели до заподіяння матеріальних збитків» (пункти 103 - 110) Методики № 1891.Визначення збитку незалежним оцінювачемЗа загальним правилом визначення розміру збитку здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки (п. 104 Методики № 1891), тобто майже так само, як і недержавними суб'єктами господарської діяльності. Тільки на відміну від останніх, якщо замовник проведення такої оцінки - державний орган чи орган місцевого самоврядування, то виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах у порядку, встановленому Положенням № 1270.Перш за все слід провести конкурс, визначити виконавця оцінювача. Потім з ним необхідно укласти договір про проведення оцінки майна. Виконавець проводить оцінку і оформляє Звіт, представивши його замовнику.Однак на цьому процедура не закінчується. Потрібно ще отримати позитивний висновок рецензента Звіту (п. 105 Методики 1891). Про особливості рецензування - далі.На яку дату має бути проведена оцінка збитку?Пунктом 105 Методики № 1891 передбачено, що з урахуванням положення частини третьої ст. 225 Господарського кодексу оцінка повинна бути проведена на дату відшкодування боржником збитку або на дату подачі позову до суду.На підставі яких документів оцінювач повинен здійснити розрахунок збитку? Які документи потрібно надати оцінювача?Перелік таких документів наведено в п. 106 Методики № 1891. Це - матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, документи з відомостями про фізичний стан і технічних характеристиках майна, фінансова звітність і т. п.Існують різні методичні підходи та оціночні процедури для обчислення збитку, описані в стандартах оцінки майна. Конкретний обраний оцінювачем метод обгрунтовується у Звіті з урахуванням ст. 22 Цивільного кодексу (п. 107 Методики № 1891). У цій статті наводиться поняття збитків, яке включає в себе:
реальні збитки (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить було зробити для відновлення свого порушеного права);
упущену вигоду (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).Тобто при розрахунку збитків слід враховувати як реальні збитки, так і упущену вигоду. Причому якщо особа, що порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що підлягає відшкодуванню особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.Оцінка збитків проводиться на підставі принципів, визначених пунктами 4 - 10 Національного стандарту № 1, і припущення про типове характері використання майна.У пунктах 108 і 109 Методики № 1891 наводяться особливості порядку оцінки для різних випадків.Підкреслимо, що всі зазначені рекомендації при виборі порядку оцінки призначені для оцінювача, який і повинен брати їх до уваги.Самостійне визначення збиткуУ загальному правилі проведення оцінки незалежним оцінювачем є кілька винятків. Коли замість проведення оцінки незалежним оцінювачем проводиться стандартизована оцінка, яку здійснюють самостійно державні органи приватизації (органи, уповноважені управляти державним майном) з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних, за результатами якої визначається оціночна вартість (п. 2 Методики № 1891).Отже, згідно п. 110 цієї Методики стандартизована оцінка збитків здійснюється у випадках:1) відсутності вихідних даних, що містять інформацію про пошкодженому майні до і після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), крім даних бухгалтерського обліку;2) неможливості особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дозволяє йому отримати відомості про стан майна до та після розкрадання (нестачі, знищення, псування);3) заподіяння матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами.Підкреслимо, що в цих випадках запрошувати професійного оцінювача немає необхідності - збиток оцінюють самостійно.Хто повинен розраховувати збиток?Відповідно до останнього абзацу п. 110 Методики № 1891 це повинна робити комісія, створена на відповідному підприємстві або в державному органі, органі місцевого самоврядування. Рішення комісії документується Актом оцінки збитків (за формою додатка 20 або 21 до цієї Методики). На Акт оцінки збитків (далі - Акт) потрібно отримати позитивний висновок рецензента, після чого його повинен затвердити керівник підприємства (суб'єкта) або уповноважена ним особа або орган державної влади (орган місцевого самоврядування). Подібним чином оформлений Акт є документом, що визначає розмір збитку, який пред'являється для відшкодування винної особи.Як саме оцінюється розмір збитку?Для першого і другого випадків - таким чином.Балансова залишкова вартість пошкодженого (викраденого і т. п.) майна, визначена за станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передачі його в оренду, або на останню звітну дату балансу підприємства-балансоутримувача, збільшується на відповідний коефіцієнт.Цей коефіцієнт визначається як добуток індексів цін виробників промислової продукції по галузях промисловості або індексів цін на будівельно-монтажні роботи за типами будівель і споруд, що визначаються Держстат України, за період з дати, на яку була визначена балансова залишкова вартість майна, до дати оцінки збитків.Звідки брати відповідні індекси?Дані індекси публікує Держстат України. Ознайомитися з ними можна на сайті: http://www.ukrstat.gov.ua/Важливо: індекси визначаються в середньому за місяць, а дата оцінки може співпасти з будь-якою датою місяці.Як у цьому випадку застосовувати відповідні щомісячні індекси?Можна скористатися рекомендаціями, викладеними в листі № 62-97р.Рекомендується прийняти умовно, що якщо відповідна дата оцінки балансової залишкової вартості припадає на період з 1 по 15 число відповідного місяця, індекс за цей місяць береться в розрахунок, а якщо з 16 по 31 число, то індекс за цей місяць в розрахунок не береться.Держстат України публікує місячні індекси. Щоб визначити індекс за певний період, що складається з декількох місяців, потрібно перемножити місячні індекси за відповідний період (лист № 62-97р).♦ Приклад 1На складі підприємства зберігається рослинне масло (в якості товару), балансова вартість якого на дату балансу 30.09.2011 р. становила 500 грн. Товар зіпсований 07.12.2011 р. Винна особа погашає суму збитку 27.12.2011 р.Згідно з даними Держстату України індекс цін виробників рослинної олії (код КВЕД 15.4 група DA) за жовтень 2011 р. складає 140,8%, за листопад - 102,1% (див. на сайті). Станом на 27.12.2011 р. відповідний індекс за грудень відсутній, тому в розрахунок беремо тільки індекси за жовтень і листопад.Загальний індекс за жовтень і листопад становить 143,8% (140,8 × 102,1: 100).Сума збитку - 719 грн. (500 × 143,8%).Якщо підприємство є платником ПДВ, то на суму збитку додатково потрібно нарахувати ПДВ - 143,80 грн. (719 × 20%). Всього сума збитку з ПДВ становитиме 862,80 грн. (719 + 143,80).Як розраховувати суму збитку, якщо немає інформації про залишкову балансову вартість майна або якщо така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передачі його в оренду, або останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна?Відповідно до абзацу п'ятого п. 110 Методики № 1891 за відсутності інформації про залишкову балансову вартість майна або якщо така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передачі його в оренду, або останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання (нестачі, знищення, псування), збільшенню підлягає первісна (переоцінена) балансова вартість такого майна, зменшена на 50%.♦ Приклад 207.12.2011 р. на підприємстві знищено обладнання зв'язку, балансова вартість якого на дату балансу 30.09.2011 р. становила 0 грн. Разом з тим первісна балансова вартість устаткування становить 6000 грн. Винна особа погашає суму збитку 27.12.2011 р.Згідно з даними Держстату України індекс цін виробників апаратури для радіо, телебачення та зв'язку (код КВЕД 32 група DL) за жовтень 2011 р. складає 184,3%, за листопад - 106,2% (див. на сайті). Станом на 27.12.2011 р. відповідний індекс за грудень відсутній, тому в розрахунок беремо тільки індекси за жовтень і листопад.Загальний індекс за жовтень і листопад становить 195,7% (184,3 × 106,2: 100).Сума збитку - 5871 грн. [(6000 - 50%) × 195,7%].Якщо підприємство є платником ПДВ, то на суму збитку додатково потрібно нарахувати ПДВ - 1174,20 грн. (5871 × 20%). Всього сума збитку з ПДВ складе 7045,20 грн. (5871 + 1174,20).Певна для першого або другого випадку сума збитку документується Актом за формою додатка 20 до Методики № 1891.Розглянемо третій випадок стандартизованої оцінки збитків.Збиток дорівнює сумі викрадених (знищених і т. п.) грошових коштів, збільшених на коефіцієнт, який розраховується на підставі встановлених Нацбанком України облікових ставок за період починаючи з дати заподіяння матеріальної шкоди до дати оцінки.У цьому випадку збиток розраховується за кожний день з дати заподіяння шкоди до дати оцінки (відшкодування збитків або подачі позову до суду), включаючи вказані дати.♦ Приклад 305.12.2011 р. в результаті проведеної інвентаризації в касі підприємства виявлено недостачу грошових коштів в сумі 250 грн.Винна особа відшкодовує шкоду (вносить недостачу в касу) 27.12.2011 р.Облікова ставка Нацбанку України за період з 05.12.2011 р. по 27.12.2011 р. не змінювалася і становила 7,75% річних (постанова № 377).Період з дати заподіяння матеріальної шкоди включно (05.12.2011 р.) до дати оцінки включно (27.12.2011 р.) становив 23 календарних дні.Щоденний розмір облікової ставки становить 0,0212329% (7,75%: 365).Коефіцієнт індексації - 0,48836% (7,75%: 365 × 23).Сума збитку - 251,22 грн. [(250 × 7,75%: 365 × 23) + 250].Таким чином, винна особа має внести в касу суму збитку - 251,22 грн.Певна для третього випадку сума збитку документується Актом за формою додатка 21 до Методики № 1891.Рецензування Акту оцінки збитку або Звіту про оцінку збиткуРецензування Акта або Звіту здійснюється відповідно до Закону № 2658 та національним стандартам (п. 17 Методики № 1891).Основні аспекти рецензування розглянуті в ст. 13 Закону № 2658 та пунктах 62 - 67 Національного стандарту № 1. Керівник підприємства (суб'єкта) або уповноважена ним особа або орган державної влади (орган місцевого самоврядування) направляє особі, яка має право здійснювати рецензування, письмовий запит.Хто має право проводити рецензування?Рецензування звіту (акта) згідно зі ст. 13 Закону № 2658 можуть виконувати: оцінювач, який має не менше двох років досвіду практичної діяльності з оцінки майна; експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації; оцінювачі, які мають не менше двох років досвіду практичної діяльності з оцінки майна, що працюють у Фонді держмайна України, в органах державної влади і місцевого самоврядування та отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що перебуває в комунальній власності.За результатами проведеного рецензування рецензент готує письмову рецензію.Рецензія з позитивним висновком (Звіт або Акт відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна) є підставою для прийняття рішення про затвердження Звіту (Акту).Порядок затвердження оцінки майнаПорядок затвердження оцінки майна органом державної влади (органом місцевого самоврядування) передбачений п. 18 Методики № 1891: видається наказ про затвердження відповідного Акту або Звіту.При оцінці збитків, заподіяних державі в особі державних підприємств, територіальній громаді в особі комунальних підприємств, суб'єктам господарської діяльності з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, Акт затверджує керівник підприємства (суб'єкта) або уповноважена ним особа.
Податковий облікОблік в сумі збитку ПДВ і акцизного податку
Згідно п. 17 Національного стандарту № 1 у Звіті та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми ПДВ. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми ПДВ. Умова визначення ринкової вартості з включенням суми ПДВ вказується в договорі на проведення оцінки майна.
В оновленому Порядку № 116 та Методиці № 1891 про ПДВ окремо не згадується. Разом з тим цей податок потрібно нараховувати згідно з нормами Податкового кодексу.
За втраченим майну ПДВ нараховується тільки у випадку, якщо підприємство є платником цього податку та втрачене майно не належить до об'єктів основних засобів. Якщо підприємство - неплатник ПДВ, цей податок не нараховується.
Особливості нарахування як ПДВ, так і акцизного податку при розрахунку збитку досить докладно розглянуто у «Віснику» № 35/2011, тому окремо на цьому питанні зупинятися не будемо. Фактично нічого з тих пір не змінилося.
Таким чином, якщо при встановленні факту збитку підприємство має нарахувати ПДВ і в Звіті або Акті цей податок окремо не вказаний, то ПДВ нараховується на суму збитку, визначену в такому Звіті або Акті. Це проілюстровано прикладами 1 і 2.Податок на прибуток
Особливості оподаткування податком на прибуток також були раніше розглянуті у «Віснику» № 35/2011. З тих пір все залишилося без змін.
Нагадаємо, що за основними засобами залишкова вартість знищених і т. п. основних засобів включається до податкових витрати. А сума відшкодування збитків - у податкові доходи.
За іншим матеріальним цінностям в податкові витрати можна включити втрати тільки в межах відповідних норм втрат (п. 138.7 ст. 138 Податкового кодексу - щодо шлюбу, пп. «І» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 цього Кодексу - щодо недостач і витрат внаслідок псування матеріальних цінностей, п. 140.3 ст. 140 Кодексу - щодо втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат). Таким чином, понаднормативні суми збитку до податкових витрат не відносяться. Разом з тим суму відшкодування включають в податкові доходи.Бухгалтерський облік
Бухгалтерський облік також розглянуто в раніше опублікованій у «Віснику» № 35/2011 статті.
Залишкова вартість викрадених, знищених і т. п. основних засобів списується за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів». Якщо викрадені, знищені і т. п. інші цінності, їх балансова вартість списується на субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».
Разом з тим до моменту встановлення винуватців і прийняття рішення про відшкодування шкоди (в наказі керівника або за рішенням суду) ця сума обліковується на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
На дату прийняття рішення про відшкодування збитку така шкода в сумі, належній до відшкодування винуватцями, відображається за дебетом субрахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» (якщо збиток стосується основних засобів) або субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» (збиток стосується запасів).
Одночасно балансова сума збитку списується з позабалансового субрахунку 072.
Бухгалтерський і податковий облік понесених збитків та їх відшкодування за даними прикладу 1 наведено в таблиці.
державі (в особі державних органів, державних підприємств), територіальній громаді (в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств) або суб'єкту господарської діяльності з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі. Назвемо їх умовно державними суб'єктами господарської діяльності;
всім іншим суб'єктам господарської діяльності (далі - недержавні суб'єкти господарської діяльності).Почнемо з останніх.Нормативно-правові акти про визначення збитку недержавних суб'єктів господарської діяльностіЗгідно з новою редакцією п. 2 Порядку № 116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.Тобто якщо на підприємстві встановлено факт розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, повинна бути проведена незалежна оцінка збитку, яку здійснюють професійний оцінювач (фізична особа), який має відповідний сертифікат, або юридична особа, у складі якого працює хоча б один оцінювач, що отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності (ст. 5 Закону № 2658).Для проведення оцінки збитку між підприємством і оцінювачем (або юридичною особою, у складі якого працює оцінювач) необхідно укласти договір про проведення оцінки майна (статті 10 і 11 Закону № 2658).За результатами оцінки складається Звіт про оцінку майна (далі - Звіт), в якому вказана у тому числі оцінена сума збитку. На підставі Звіту сума збитку відображається в обліку підприємства, а також пред'являється винної особи для відшкодування (порядок відображення в обліку такий же, як описано в вищевказаної статті у «Віснику» № 35/2011).Нагадаємо, що раніше підприємство розраховувало збиток самостійно згідно з методикою, наведеною в Порядку № 116.Нормативно-правові акти про визначення збитку державних суб'єктів господарської діяльностіЗгідно з новою редакцією п. 2 Порядку № 116 розмір збитку визначається за методикою оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України (Методика № 1891).У Методику № 1891 постановою № 1253 також внесено зміни, які в основному і пов'язані з особливостями визначення збитку.По-перше, п. 1 цієї Методики доповнено абзацом дев'ятим, згідно з яким дана Методика застосовується у тому числі для визначення розміру збитків, що призвели до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді або суб'єкту господарської діяльності з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, при необхідності обгрунтування наявності або установлення фактів розкрадання, нестачі, знищення (псування) майна.По-друге, Методика № 1891 доповнено новим розділом (пункти 103 - 110) «Визначення розміру збитків, що призвели до заподіяння матеріальних збитків», а також новими додатками 20 і 21 - «Акти оцінки збитків».Отже, при визначенні збитку державні суб'єкти господарської діяльності повинні керуватися даною Методикою.Порядок визначення збитку згідно з Методикою № 1891Особливості визначення збитку передбачені розділом «Визначення розміру збитків, що призвели до заподіяння матеріальних збитків» (пункти 103 - 110) Методики № 1891.Визначення збитку незалежним оцінювачемЗа загальним правилом визначення розміру збитку здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки (п. 104 Методики № 1891), тобто майже так само, як і недержавними суб'єктами господарської діяльності. Тільки на відміну від останніх, якщо замовник проведення такої оцінки - державний орган чи орган місцевого самоврядування, то виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах у порядку, встановленому Положенням № 1270.Перш за все слід провести конкурс, визначити виконавця оцінювача. Потім з ним необхідно укласти договір про проведення оцінки майна. Виконавець проводить оцінку і оформляє Звіт, представивши його замовнику.Однак на цьому процедура не закінчується. Потрібно ще отримати позитивний висновок рецензента Звіту (п. 105 Методики 1891). Про особливості рецензування - далі.На яку дату має бути проведена оцінка збитку?Пунктом 105 Методики № 1891 передбачено, що з урахуванням положення частини третьої ст. 225 Господарського кодексу оцінка повинна бути проведена на дату відшкодування боржником збитку або на дату подачі позову до суду.На підставі яких документів оцінювач повинен здійснити розрахунок збитку? Які документи потрібно надати оцінювача?Перелік таких документів наведено в п. 106 Методики № 1891. Це - матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, документи з відомостями про фізичний стан і технічних характеристиках майна, фінансова звітність і т. п.Існують різні методичні підходи та оціночні процедури для обчислення збитку, описані в стандартах оцінки майна. Конкретний обраний оцінювачем метод обгрунтовується у Звіті з урахуванням ст. 22 Цивільного кодексу (п. 107 Методики № 1891). У цій статті наводиться поняття збитків, яке включає в себе:
реальні збитки (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить було зробити для відновлення свого порушеного права);
упущену вигоду (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).Тобто при розрахунку збитків слід враховувати як реальні збитки, так і упущену вигоду. Причому якщо особа, що порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що підлягає відшкодуванню особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.Оцінка збитків проводиться на підставі принципів, визначених пунктами 4 - 10 Національного стандарту № 1, і припущення про типове характері використання майна.У пунктах 108 і 109 Методики № 1891 наводяться особливості порядку оцінки для різних випадків.Підкреслимо, що всі зазначені рекомендації при виборі порядку оцінки призначені для оцінювача, який і повинен брати їх до уваги.Самостійне визначення збиткуУ загальному правилі проведення оцінки незалежним оцінювачем є кілька винятків. Коли замість проведення оцінки незалежним оцінювачем проводиться стандартизована оцінка, яку здійснюють самостійно державні органи приватизації (органи, уповноважені управляти державним майном) з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних, за результатами якої визначається оціночна вартість (п. 2 Методики № 1891).Отже, згідно п. 110 цієї Методики стандартизована оцінка збитків здійснюється у випадках:1) відсутності вихідних даних, що містять інформацію про пошкодженому майні до і після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), крім даних бухгалтерського обліку;2) неможливості особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дозволяє йому отримати відомості про стан майна до та після розкрадання (нестачі, знищення, псування);3) заподіяння матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами.Підкреслимо, що в цих випадках запрошувати професійного оцінювача немає необхідності - збиток оцінюють самостійно.Хто повинен розраховувати збиток?Відповідно до останнього абзацу п. 110 Методики № 1891 це повинна робити комісія, створена на відповідному підприємстві або в державному органі, органі місцевого самоврядування. Рішення комісії документується Актом оцінки збитків (за формою додатка 20 або 21 до цієї Методики). На Акт оцінки збитків (далі - Акт) потрібно отримати позитивний висновок рецензента, після чого його повинен затвердити керівник підприємства (суб'єкта) або уповноважена ним особа або орган державної влади (орган місцевого самоврядування). Подібним чином оформлений Акт є документом, що визначає розмір збитку, який пред'являється для відшкодування винної особи.Як саме оцінюється розмір збитку?Для першого і другого випадків - таким чином.Балансова залишкова вартість пошкодженого (викраденого і т. п.) майна, визначена за станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передачі його в оренду, або на останню звітну дату балансу підприємства-балансоутримувача, збільшується на відповідний коефіцієнт.Цей коефіцієнт визначається як добуток індексів цін виробників промислової продукції по галузях промисловості або індексів цін на будівельно-монтажні роботи за типами будівель і споруд, що визначаються Держстат України, за період з дати, на яку була визначена балансова залишкова вартість майна, до дати оцінки збитків.Звідки брати відповідні індекси?Дані індекси публікує Держстат України. Ознайомитися з ними можна на сайті: http://www.ukrstat.gov.ua/Важливо: індекси визначаються в середньому за місяць, а дата оцінки може співпасти з будь-якою датою місяці.Як у цьому випадку застосовувати відповідні щомісячні індекси?Можна скористатися рекомендаціями, викладеними в листі № 62-97р.Рекомендується прийняти умовно, що якщо відповідна дата оцінки балансової залишкової вартості припадає на період з 1 по 15 число відповідного місяця, індекс за цей місяць береться в розрахунок, а якщо з 16 по 31 число, то індекс за цей місяць в розрахунок не береться.Держстат України публікує місячні індекси. Щоб визначити індекс за певний період, що складається з декількох місяців, потрібно перемножити місячні індекси за відповідний період (лист № 62-97р).♦ Приклад 1На складі підприємства зберігається рослинне масло (в якості товару), балансова вартість якого на дату балансу 30.09.2011 р. становила 500 грн. Товар зіпсований 07.12.2011 р. Винна особа погашає суму збитку 27.12.2011 р.Згідно з даними Держстату України індекс цін виробників рослинної олії (код КВЕД 15.4 група DA) за жовтень 2011 р. складає 140,8%, за листопад - 102,1% (див. на сайті). Станом на 27.12.2011 р. відповідний індекс за грудень відсутній, тому в розрахунок беремо тільки індекси за жовтень і листопад.Загальний індекс за жовтень і листопад становить 143,8% (140,8 × 102,1: 100).Сума збитку - 719 грн. (500 × 143,8%).Якщо підприємство є платником ПДВ, то на суму збитку додатково потрібно нарахувати ПДВ - 143,80 грн. (719 × 20%). Всього сума збитку з ПДВ становитиме 862,80 грн. (719 + 143,80).Як розраховувати суму збитку, якщо немає інформації про залишкову балансову вартість майна або якщо така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передачі його в оренду, або останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна?Відповідно до абзацу п'ятого п. 110 Методики № 1891 за відсутності інформації про залишкову балансову вартість майна або якщо така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передачі його в оренду, або останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання (нестачі, знищення, псування), збільшенню підлягає первісна (переоцінена) балансова вартість такого майна, зменшена на 50%.♦ Приклад 207.12.2011 р. на підприємстві знищено обладнання зв'язку, балансова вартість якого на дату балансу 30.09.2011 р. становила 0 грн. Разом з тим первісна балансова вартість устаткування становить 6000 грн. Винна особа погашає суму збитку 27.12.2011 р.Згідно з даними Держстату України індекс цін виробників апаратури для радіо, телебачення та зв'язку (код КВЕД 32 група DL) за жовтень 2011 р. складає 184,3%, за листопад - 106,2% (див. на сайті). Станом на 27.12.2011 р. відповідний індекс за грудень відсутній, тому в розрахунок беремо тільки індекси за жовтень і листопад.Загальний індекс за жовтень і листопад становить 195,7% (184,3 × 106,2: 100).Сума збитку - 5871 грн. [(6000 - 50%) × 195,7%].Якщо підприємство є платником ПДВ, то на суму збитку додатково потрібно нарахувати ПДВ - 1174,20 грн. (5871 × 20%). Всього сума збитку з ПДВ складе 7045,20 грн. (5871 + 1174,20).Певна для першого або другого випадку сума збитку документується Актом за формою додатка 20 до Методики № 1891.Розглянемо третій випадок стандартизованої оцінки збитків.Збиток дорівнює сумі викрадених (знищених і т. п.) грошових коштів, збільшених на коефіцієнт, який розраховується на підставі встановлених Нацбанком України облікових ставок за період починаючи з дати заподіяння матеріальної шкоди до дати оцінки.У цьому випадку збиток розраховується за кожний день з дати заподіяння шкоди до дати оцінки (відшкодування збитків або подачі позову до суду), включаючи вказані дати.♦ Приклад 305.12.2011 р. в результаті проведеної інвентаризації в касі підприємства виявлено недостачу грошових коштів в сумі 250 грн.Винна особа відшкодовує шкоду (вносить недостачу в касу) 27.12.2011 р.Облікова ставка Нацбанку України за період з 05.12.2011 р. по 27.12.2011 р. не змінювалася і становила 7,75% річних (постанова № 377).Період з дати заподіяння матеріальної шкоди включно (05.12.2011 р.) до дати оцінки включно (27.12.2011 р.) становив 23 календарних дні.Щоденний розмір облікової ставки становить 0,0212329% (7,75%: 365).Коефіцієнт індексації - 0,48836% (7,75%: 365 × 23).Сума збитку - 251,22 грн. [(250 × 7,75%: 365 × 23) + 250].Таким чином, винна особа має внести в касу суму збитку - 251,22 грн.Певна для третього випадку сума збитку документується Актом за формою додатка 21 до Методики № 1891.Рецензування Акту оцінки збитку або Звіту про оцінку збиткуРецензування Акта або Звіту здійснюється відповідно до Закону № 2658 та національним стандартам (п. 17 Методики № 1891).Основні аспекти рецензування розглянуті в ст. 13 Закону № 2658 та пунктах 62 - 67 Національного стандарту № 1. Керівник підприємства (суб'єкта) або уповноважена ним особа або орган державної влади (орган місцевого самоврядування) направляє особі, яка має право здійснювати рецензування, письмовий запит.Хто має право проводити рецензування?Рецензування звіту (акта) згідно зі ст. 13 Закону № 2658 можуть виконувати: оцінювач, який має не менше двох років досвіду практичної діяльності з оцінки майна; експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації; оцінювачі, які мають не менше двох років досвіду практичної діяльності з оцінки майна, що працюють у Фонді держмайна України, в органах державної влади і місцевого самоврядування та отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що перебуває в комунальній власності.За результатами проведеного рецензування рецензент готує письмову рецензію.Рецензія з позитивним висновком (Звіт або Акт відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна) є підставою для прийняття рішення про затвердження Звіту (Акту).Порядок затвердження оцінки майнаПорядок затвердження оцінки майна органом державної влади (органом місцевого самоврядування) передбачений п. 18 Методики № 1891: видається наказ про затвердження відповідного Акту або Звіту.При оцінці збитків, заподіяних державі в особі державних підприємств, територіальній громаді в особі комунальних підприємств, суб'єктам господарської діяльності з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, Акт затверджує керівник підприємства (суб'єкта) або уповноважена ним особа.
Податковий облікОблік в сумі збитку ПДВ і акцизного податку
Згідно п. 17 Національного стандарту № 1 у Звіті та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми ПДВ. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми ПДВ. Умова визначення ринкової вартості з включенням суми ПДВ вказується в договорі на проведення оцінки майна.
В оновленому Порядку № 116 та Методиці № 1891 про ПДВ окремо не згадується. Разом з тим цей податок потрібно нараховувати згідно з нормами Податкового кодексу.
За втраченим майну ПДВ нараховується тільки у випадку, якщо підприємство є платником цього податку та втрачене майно не належить до об'єктів основних засобів. Якщо підприємство - неплатник ПДВ, цей податок не нараховується.
Особливості нарахування як ПДВ, так і акцизного податку при розрахунку збитку досить докладно розглянуто у «Віснику» № 35/2011, тому окремо на цьому питанні зупинятися не будемо. Фактично нічого з тих пір не змінилося.
Таким чином, якщо при встановленні факту збитку підприємство має нарахувати ПДВ і в Звіті або Акті цей податок окремо не вказаний, то ПДВ нараховується на суму збитку, визначену в такому Звіті або Акті. Це проілюстровано прикладами 1 і 2.Податок на прибуток
Особливості оподаткування податком на прибуток також були раніше розглянуті у «Віснику» № 35/2011. З тих пір все залишилося без змін.
Нагадаємо, що за основними засобами залишкова вартість знищених і т. п. основних засобів включається до податкових витрати. А сума відшкодування збитків - у податкові доходи.
За іншим матеріальним цінностям в податкові витрати можна включити втрати тільки в межах відповідних норм втрат (п. 138.7 ст. 138 Податкового кодексу - щодо шлюбу, пп. «І» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 цього Кодексу - щодо недостач і витрат внаслідок псування матеріальних цінностей, п. 140.3 ст. 140 Кодексу - щодо втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат). Таким чином, понаднормативні суми збитку до податкових витрат не відносяться. Разом з тим суму відшкодування включають в податкові доходи.Бухгалтерський облік
Бухгалтерський облік також розглянуто в раніше опублікованій у «Віснику» № 35/2011 статті.
Залишкова вартість викрадених, знищених і т. п. основних засобів списується за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів». Якщо викрадені, знищені і т. п. інші цінності, їх балансова вартість списується на субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».
Разом з тим до моменту встановлення винуватців і прийняття рішення про відшкодування шкоди (в наказі керівника або за рішенням суду) ця сума обліковується на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
На дату прийняття рішення про відшкодування збитку така шкода в сумі, належній до відшкодування винуватцями, відображається за дебетом субрахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» (якщо збиток стосується основних засобів) або субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» (збиток стосується запасів).
Одночасно балансова сума збитку списується з позабалансового субрахунку 072.
Бухгалтерський і податковий облік понесених збитків та їх відшкодування за даними прикладу 1 наведено в таблиці.
№
п/п
|
Содержание хозяйственной операции
|
Бухгалтерский учет
|
Сумма,
грн.
|
Налоговый учет
|
||
|---|---|---|---|---|---|---|
Дт
|
Кт
|
Доходы
|
Расходы
|
|||
1
|
Списана стоимость испорченного масла |
947
|
28
|
500,00
|
—
|
—
|
2
|
Начислено налоговое обязательство по НДС |
947
|
641
|
143,80
|
—
|
—
|
3
|
Отражена балансовая сумма убытка на забалансовом субсчете |
072
|
643,80
|
—
|
—
|
|
4
|
Перечислен НДС в бюджет |
641
|
311
|
143,80
|
—
|
—
|
5
|
Принято решение о возмещении ущерба |
375
|
716
|
862,80
|
719
|
—
|
6
|
Списана балансовая стоимость убытка с забалансового субсчета |
072
|
643,80
|
—
|
—
|
|
7
|
Получено
возмещение убытка от виновного лица в кассу предприятия |
301
|
375
|
862,80
|
—
|
—
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий