Реформування
податкової служби відбувається сьогодні в площині не тільки зміни
структури податкових органів, а й налагодження неупереджених відносин
між ревізорами та платниками податків.
Проведення документальної перевірки платника з питань правильності визначення ним податкових зобов'язань в деклараціях та звітах - одна зі складних процедур, результати якої залежать від багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів.
Чому так відбувається? Бухгалтерські служби платників податків відповідно до чинного законодавства кожен день виписують, приймають, обробляють і групують первинні документи в регістри бухгалтерського обліку, за результатами чого складають визначену законодавством звітність, зокрема фінансову і податкову.
Чим більше об'єм фінансово-господарських операцій платника, тим більше обсяги документації і, як наслідок, більше кількість працівників такої служби.
Ревізор, який приходить на перевірку платника, у короткий термін, визначений законодавством, зобов'язаний ознайомитися зі специфікою діяльності суб'єкта господарювання, ведення бухгалтерського обліку і т. п., і тільки після цього приступити до дослідження правильності задекларованих показників податкової звітності.
Саме в даній ситуації ревізор потребує допомоги посадових осіб платника податків, у тому числі з питань правильного визначення фактичних видів діяльності платника податків, виробничих та інших процесів господарської діяльності, отримання від платника відповідних бухгалтерських, первинних та інших документів і т. п.
Як свідчить практика, при проведенні перевірок іноді виникають спірні ситуації з приводу правильності оподаткування певних видів господарських операцій платником податків. Причиною цього можуть бути як дії, так і бездіяльність посадових осіб платника податків або ревізора податкового органу.
Слід підкреслити, що саме при проведенні перевірки мають бути врегульовані всі спірні питання шляхом надання платником відповідних пояснень та їх документального підтвердження проводить перевірку ревізору. Це в подальшому дозволить уникнути процедури подання заперечень до акта перевірки або проходження адміністративного або судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Тому платник податків у разі незгоди з певними висновками ревізора ще до закінчення перевірки повинен повідомити його про спірній ситуації і вимагати від податкового органу проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на його користь.
При цьому процедура вирішення спірних питань при проведенні перевірки передбачена Методичними рекомендаціями № 213.
Ці питання до завершення перевірки виносяться ревізором на розгляд постійних комісій при відповідних органах ДПС, до складу яких входять фахівці структурних підрозділів, наділені функціями здійснення податкового контролю, адміністрування податків і зборів, розгляду скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення органів ДПС та супроводження справ у судах . Висновки комісії в обов'язковому порядку враховуються при складанні акта перевірки.
Разом з тим бувають випадки, коли при проведенні перевірок працівники контролюючих органів, на думку платника податків, не враховують документи, надані їм до перевірки. У такому випадку Податковим кодексом передбачено право платника направити листом з повідомленням про вручення або надати безпосередньо до контролюючого органу копії таких документів для їх вивчення та врахування.
Подальша процедура дослідження документів залежить від дати надходження не врахованих перевіркою документів до органу ДПС, а саме:
якщо документи надані менше ніж за три дні до дня її завершення, то проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 Податкового кодексу (великі платники податків - 10 робочих днів, суб'єкти малого підприємництва - не більше ніж на два робочих дні, інші платники податків - не більше ніж на п'ять робочих днів);
якщо документи надані протягом трьох робочих днів з дня отримання платником акта перевірки, то податкове повідомлення-рішення не приймається, а призначається позапланова документальна перевірка.
У відповідності зі ст. 86 Податкового кодексу результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. При встановленні за результатами перевірки порушень складається акт, а якщо такі порушення відсутні - довідка.
Акт (довідка) складається у двох примірниках, підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів після завершення перевірки і вручається платнику з дотриманням процедури, передбаченої для документальних виїзних перевірок п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу і документальних невиїзних перевірок - п. 86.4 ст. 86 цього Кодексу.
Якщо платник податків не згоден з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, він має право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта.
Слід підкреслити, що відповідно до норм Податкового кодексу термін подання заперечень продовжений з трьох до п'яти робочих днів, при цьому відлік починається саме з дня отримання акта перевірки, а не з наступного дня.
При поданні заперечень до акта перевірки необхідно звернути увагу на податковий орган, працівники якого проводили перевірку. Якщо перевірку здійснювали працівники органу ДПС іншого, ніж орган ДПС, де перебуває на обліку платник податків, то в даному випадку заперечення повинні представлятися до органу ДПС за основним місцем обліку платника податків.
Податковим кодексом передбачено можливість участі платника податків у розгляді заперечень, про що він повинен вказати в тексті заперечень. При цьому податковий орган зобов'язаний повідомити такого платника про місце і час проведення їх розгляду.
Заперечення розглядаються податковим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання, та платнику податків надсилається відповідь.
Подальша реалізація матеріалів перевірки передбачає винесення податкового повідомлення-рішення, яке приймається протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень платника податків - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (направлення ) письмової відповіді платнику податків.
Крім того, Податковим кодексом вирішена існуюча до 1 січня 2011 р. проблема подальшої реалізації матеріалів перевірок у випадках, коли за їх результатами встановлено завищення збитків або від'ємного значення ПДВ, а саме передбачено спрямування платникам податків відповідних податкових повідомлень-рішень.
Податковим кодексом також передбачено прийняття податкових повідомлень-рішень не тільки в разі збільшення податковим органом податкових зобов'язань платника, але і в разі їх зменшення, що сприятиме застосуванню однакового підходу при виявленні помилок у податковій звітності платника.
Разом з тим як при встановленні порушень податкового законодавства, так і при порушеннях іншого (неподаткового) законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, діє єдиний порядок і терміни направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень та їх оскарження.
Так, наказом № 985 розроблені нові форми податкових повідомлень-рішень та порядок їх направлення платникам податків.
Граничний термін сплати сум, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, припадає на 10 календарний день з дати отримання цього податкового повідомлення-рішення платником.
При цьому після вручення податкового повідомлення-рішення платник податків має право оскаржити його в адміністративному або судовому порядку.
Адміністративне оскарження здійснюється в порядку, встановленому ст. 56 Податкового кодексу і Положенням № 1001.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Слід зазначити, що порядок адміністративного оскарження не поширюється на накази про проведення перевірки (як рішення органу ДПС). Наказ - це правовий акт, що видається на підставі і на виконання діючих законів, указів, урядових постанов і розпоряджень, наказів, положень та інструкцій органів вищого рівня. Наказ є актом внутрішнього управління, дія якого не виходить за рамки певної галузі конкретного підприємства, об'єднання, установи. Тобто наказ керівника органу ДПС - це управлінське рішення, що не підпадає під визначення будь-якого іншого рішення в розумінні ст. 56 Податкового кодексу і не підлягає адміністративному оскарженню у встановленому цією статтею Кодексу та Положенням № 1001 порядку.
Підсумовуючи вищевикладене, пропонуємо платникам податків при проведенні перевірок в повній мірі використовувати передбачені Податковим кодексом права і разом з податковим органом забезпечувати своєчасне узгодження позицій з питань оподаткування тих чи інших господарських операцій.
Сергій Крухмалев, директор Департаменту податкового контролю ДПС України Вікторія Булашенко, головний державний податковий ревізор-інспектор відділу перевірок якості податкового контролю, розробки і аналізу податкового законодавства Управління планування та інформаційно-аналітичного забезпечення податкового контролю
Проведення документальної перевірки платника з питань правильності визначення ним податкових зобов'язань в деклараціях та звітах - одна зі складних процедур, результати якої залежать від багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів.
Чому так відбувається? Бухгалтерські служби платників податків відповідно до чинного законодавства кожен день виписують, приймають, обробляють і групують первинні документи в регістри бухгалтерського обліку, за результатами чого складають визначену законодавством звітність, зокрема фінансову і податкову.
Чим більше об'єм фінансово-господарських операцій платника, тим більше обсяги документації і, як наслідок, більше кількість працівників такої служби.
Ревізор, який приходить на перевірку платника, у короткий термін, визначений законодавством, зобов'язаний ознайомитися зі специфікою діяльності суб'єкта господарювання, ведення бухгалтерського обліку і т. п., і тільки після цього приступити до дослідження правильності задекларованих показників податкової звітності.
Саме в даній ситуації ревізор потребує допомоги посадових осіб платника податків, у тому числі з питань правильного визначення фактичних видів діяльності платника податків, виробничих та інших процесів господарської діяльності, отримання від платника відповідних бухгалтерських, первинних та інших документів і т. п.
Як свідчить практика, при проведенні перевірок іноді виникають спірні ситуації з приводу правильності оподаткування певних видів господарських операцій платником податків. Причиною цього можуть бути як дії, так і бездіяльність посадових осіб платника податків або ревізора податкового органу.
Слід підкреслити, що саме при проведенні перевірки мають бути врегульовані всі спірні питання шляхом надання платником відповідних пояснень та їх документального підтвердження проводить перевірку ревізору. Це в подальшому дозволить уникнути процедури подання заперечень до акта перевірки або проходження адміністративного або судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Тому платник податків у разі незгоди з певними висновками ревізора ще до закінчення перевірки повинен повідомити його про спірній ситуації і вимагати від податкового органу проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на його користь.
При цьому процедура вирішення спірних питань при проведенні перевірки передбачена Методичними рекомендаціями № 213.
Ці питання до завершення перевірки виносяться ревізором на розгляд постійних комісій при відповідних органах ДПС, до складу яких входять фахівці структурних підрозділів, наділені функціями здійснення податкового контролю, адміністрування податків і зборів, розгляду скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення органів ДПС та супроводження справ у судах . Висновки комісії в обов'язковому порядку враховуються при складанні акта перевірки.
Разом з тим бувають випадки, коли при проведенні перевірок працівники контролюючих органів, на думку платника податків, не враховують документи, надані їм до перевірки. У такому випадку Податковим кодексом передбачено право платника направити листом з повідомленням про вручення або надати безпосередньо до контролюючого органу копії таких документів для їх вивчення та врахування.
Подальша процедура дослідження документів залежить від дати надходження не врахованих перевіркою документів до органу ДПС, а саме:
якщо документи надані менше ніж за три дні до дня її завершення, то проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 Податкового кодексу (великі платники податків - 10 робочих днів, суб'єкти малого підприємництва - не більше ніж на два робочих дні, інші платники податків - не більше ніж на п'ять робочих днів);
якщо документи надані протягом трьох робочих днів з дня отримання платником акта перевірки, то податкове повідомлення-рішення не приймається, а призначається позапланова документальна перевірка.
У відповідності зі ст. 86 Податкового кодексу результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. При встановленні за результатами перевірки порушень складається акт, а якщо такі порушення відсутні - довідка.
Акт (довідка) складається у двох примірниках, підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів після завершення перевірки і вручається платнику з дотриманням процедури, передбаченої для документальних виїзних перевірок п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу і документальних невиїзних перевірок - п. 86.4 ст. 86 цього Кодексу.
Якщо платник податків не згоден з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, він має право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта.
Слід підкреслити, що відповідно до норм Податкового кодексу термін подання заперечень продовжений з трьох до п'яти робочих днів, при цьому відлік починається саме з дня отримання акта перевірки, а не з наступного дня.
При поданні заперечень до акта перевірки необхідно звернути увагу на податковий орган, працівники якого проводили перевірку. Якщо перевірку здійснювали працівники органу ДПС іншого, ніж орган ДПС, де перебуває на обліку платник податків, то в даному випадку заперечення повинні представлятися до органу ДПС за основним місцем обліку платника податків.
Податковим кодексом передбачено можливість участі платника податків у розгляді заперечень, про що він повинен вказати в тексті заперечень. При цьому податковий орган зобов'язаний повідомити такого платника про місце і час проведення їх розгляду.
Заперечення розглядаються податковим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання, та платнику податків надсилається відповідь.
Подальша реалізація матеріалів перевірки передбачає винесення податкового повідомлення-рішення, яке приймається протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень платника податків - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (направлення ) письмової відповіді платнику податків.
Крім того, Податковим кодексом вирішена існуюча до 1 січня 2011 р. проблема подальшої реалізації матеріалів перевірок у випадках, коли за їх результатами встановлено завищення збитків або від'ємного значення ПДВ, а саме передбачено спрямування платникам податків відповідних податкових повідомлень-рішень.
Податковим кодексом також передбачено прийняття податкових повідомлень-рішень не тільки в разі збільшення податковим органом податкових зобов'язань платника, але і в разі їх зменшення, що сприятиме застосуванню однакового підходу при виявленні помилок у податковій звітності платника.
Разом з тим як при встановленні порушень податкового законодавства, так і при порушеннях іншого (неподаткового) законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, діє єдиний порядок і терміни направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень та їх оскарження.
Так, наказом № 985 розроблені нові форми податкових повідомлень-рішень та порядок їх направлення платникам податків.
Граничний термін сплати сум, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, припадає на 10 календарний день з дати отримання цього податкового повідомлення-рішення платником.
При цьому після вручення податкового повідомлення-рішення платник податків має право оскаржити його в адміністративному або судовому порядку.
Адміністративне оскарження здійснюється в порядку, встановленому ст. 56 Податкового кодексу і Положенням № 1001.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Слід зазначити, що порядок адміністративного оскарження не поширюється на накази про проведення перевірки (як рішення органу ДПС). Наказ - це правовий акт, що видається на підставі і на виконання діючих законів, указів, урядових постанов і розпоряджень, наказів, положень та інструкцій органів вищого рівня. Наказ є актом внутрішнього управління, дія якого не виходить за рамки певної галузі конкретного підприємства, об'єднання, установи. Тобто наказ керівника органу ДПС - це управлінське рішення, що не підпадає під визначення будь-якого іншого рішення в розумінні ст. 56 Податкового кодексу і не підлягає адміністративному оскарженню у встановленому цією статтею Кодексу та Положенням № 1001 порядку.
Підсумовуючи вищевикладене, пропонуємо платникам податків при проведенні перевірок в повній мірі використовувати передбачені Податковим кодексом права і разом з податковим органом забезпечувати своєчасне узгодження позицій з питань оподаткування тих чи інших господарських операцій.
Сергій Крухмалев, директор Департаменту податкового контролю ДПС України Вікторія Булашенко, головний державний податковий ревізор-інспектор відділу перевірок якості податкового контролю, розробки і аналізу податкового законодавства Управління планування та інформаційно-аналітичного забезпечення податкового контролю
Комментариев нет:
Отправить комментарий