Наказ про надання відпустки для догляду за другою дитиною

Який порядок надання працівниці відпустки для догляду за другою дитиною, яка народилася під час перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку? При цьому на підставі витягу з наказу роботодавця про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку така працівниця отримує допомогу по догляду за дитиною.

---

Відповідно до ст. 18 Закону про відпустки після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Якщо жінка, перебуваючи у такій відпустці, народила другу дитину, їй оплачується листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами. При цьому відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами не оформляється.
Наказ про надання відпустки для догляду за другою дитиною має бути видано з наступного дня після дати виповнення першій дитині трьох років. Чинним законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток для догляду за першою та другою дитиною віком до трьох років.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на цей час визначаються ст. 14 Закону № 2811, згідно з якою зазначена допомога призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У наведеному випадку жінка вже перебуває у відпустці для догляду за першою дитиною до досягнення нею трирічного віку і на підставі витягу з наказу роботодавця про надання їй цієї відпустки отримує допомогу по догляду за дитиною. Підставою для отримання допомоги по догляду за другою дитиною мають бути копія свідоцтва про народження другої дитини, витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання їй відпустки для догляду за першою дитиною до досягнення нею трирічного віку, копія листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, а також заява жінки про призначення їй такої допомоги, оскільки згідно зі ст. 15 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога. Ця допомога має виплачуватися після закінчення листка тимчасової непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами.
Надалі після виповнення трьох років першій дитині підставою для продовження виплати жінці допомоги по догляду за другою дитиною має бути витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання їй відпустки для догляду за другою дитиною до досягнення нею трирічного віку, який видається з наступного дня після виповнення трьох років першій дитині.

Оформлення трудових відносин з найманими працівниками

Як оформити трудові відносини з найманими працівниками, на підставі якого документа здійснюється їх облік?

---

На виконання вимог статей 24 і 24¹ Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. розроблено наказ Мінпраці України від 08.06.2001 р. № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою» (далі — Порядок). Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб — підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг кухарів, няньок, водіїв тощо (далі — фізична особа).

Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

Відповідно до п. 14 Порядку записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття його на роботу та звільнення з роботи.

Пунктом 297.3 ст. 297 Податкового кодексу встановлено, що платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. При цьому облік найманих працівників фізична особа — підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.

Розрахунок відпускних

Обчислення середньої заробітної плати

При нарахуванні середньої заробітної плати за час відпусток і для виплати компенсації за невикористані відпустки використовують Порядок № 100.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарні місяці роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який відпрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

При цьому слід враховувати, що якщо 3 число, як це було в січні та травні цього року, було першим робочим днем для всіх, зазначений місяць враховуватиметься при обчисленні середньої заробітної плати для працівників, які відпрацювали на підприємстві менше року. Якщо ж працівника зараховано на роботу з 4 січня чи 4 травня цього року, зазначений місяць не враховується.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, наприклад його прийнято на роботу 04.05.2012 р., а звільнено 29.06.2012 р. — відсутній повністю відпрацьований місяць, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу п. 4 Порядку № 100 виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. До цього періоду відноситься період, коли:

• працівники з не залежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівників відділу, цеху тощо було переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня в зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня);
• було оформлено простій не з вини працівника;
• працівникам надавались відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статей 25, 26 Закону про відпустки.

При обчисленні середньої заробітної плати для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Наприклад, працівнику надається відпустка з 01.06.2012 р., тобто розрахунковий період — червень 2011 р. — травень 2012 р., відсутні оперативні дані щодо його заробітної плати за травень 2012 р., отже, йому можуть провадити розрахунок середньої заробітної плати з урахуванням заробітної плати за травень 2011 р.

Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки або виплати компенсації за невикористані дні відпустки включаються:

• основна заробітна плата;
• доплати і надбавки (за понаднормову роботу та роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками, високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років та інші);
• виробничі премії (премії, які не мають разового характеру) та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;
• винагорода за підсумками річної роботи і за вислугу років;
• індексація;
• виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік та за вислугу років включається при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, якщо зазначену винагороду нараховано в поточному році за попередній рік (п. 3 Порядку № 100).

Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Якщо ця умова не виконується і винагорода нараховується в поточному році за поточний рік, то така винагорода не включається до розрахунку середньої заробітної плати.

Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати

При обчисленні середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження у розрахунку не враховуються:

• виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт і виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
• одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
• компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
• премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком таких премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності);
• грошові і речові винагороди за призові місця у змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
• пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
• літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторським договором;
• вартість безплатно виданих спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
• дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
• виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
• вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
• заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
• суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
• доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
• компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

В інших випадках, коли нарахування провадяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не має заробітку не з власної вини, розрахунки здійснюються виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Дні, які не враховуються при розрахунку відпускних

Тривалість відпусток визначається незалежно від режимів та графіків роботи і розраховується в календарних днях.

Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) не враховуються при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону про відпустки).

При цьому святкові та неробочі дні необхідно відрізняти від вихідних днів — суботи та неділі, які включаються при розрахунку відпустки як календарні дні.

Відповідно до ст. 73 КЗпП у 2012 р. на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться в такі святкові і неробочі дні:

• 1 січня — Новий рік;
• 7 січня — Різдво Христове;
• 8 березня — Міжнародний жіночий день;
• 15 квітня — Пасха (Великдень);
• 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
• 9 травня — День Перемоги;
• 3 червня — Трійця;
• 28 червня — День Конституції України;
• 24 серпня — День незалежності України.

Отже, у разі якщо на той період, в якому надається відпустка, припадають святкові та неробочі дні, її тривалість збільшується на кількість таких днів, проте ці дні не оплачуються.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей,
або компенсації за невикористані відпустки

Розмір середньої заробітної плати для оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані дні відпустки визначають виходячи із середньоденного заробітку, який обчислюють шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових та неробочих днів (далі — с. н. дн.), установлених ст. 73 КЗпП). Отриманий результат множать на кількість календарних днів відпустки.

Розрахунок норм тривалості робочого часу на 2011 р. та 2012 р. надано в таблицях 1 і 2.

Приклади обчислення сум відпускних

♦ Приклад 1

Нарахування сум відпускних

Працівникові з 18.06.2012 р. надається щорічна відпустка на 24 календарні дні. Заробітна плата працівника за розрахунковий період з червня 2011 р. по травень 2012 р. становить 35 600,00 грн. Розрахуємо суму відпускних.

Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

366 дн. – 10 с. н. дн. = 356 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

35 600,00 грн. : 356 к. дн. = 100,00 грн.

Сума відпускних становить:

100,00 грн. х 24 к. дн. = 2400,00 грн. 

♦ Приклад 2

Якщо у розрахунковому періоді є виплати за підсумками роботи за рік

Працівника прийнято на роботу 05.10.2011 р., а у січні 2012 р. йому нараховано премію за підсумками роботи за 2011 р. у сумі 3600,00 грн. У червні 2012 р. працівник йде у щорічну відпустку на 24 календарні дні. Заробітна плата за розрахунковий період листопад 2011 р. — травень 2012 р. становить 17 800,00 грн. Розрахуємо суму відпускних.

Оскільки за кожний місяць розрахункового періоду включають 1/12 винагороди за підсумками роботи за рік, то до розрахунку відпускних потрапить 7/12 річної премії, тобто 2100,00 грн. (3600,00 : 12 х 7).

Визначимо суму доходу, що входить до розрахунку середньої заробітної плати:

17 800,00 грн. + 2100,00 грн. = 19 900,00 грн.

Визначимо кількість календарних днів:

213 к. дн. – 7 с. н. дн. = 206 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

19 900,00 грн. : 206 к. дн. = 96,60 грн.

Сума відпускних становить:

96,60 грн. х 24 к. дн. = 2318,40 грн. 

♦ Приклад 3

Якщо у розрахунковому періоді є лікарняні

Працівник оформляє щорічну відпустку у червні 2012 р. на 24 календарні дні. Розрахунковий період: червень 2011 р. — травень 2012 р. При цьому у лютому 2011 р. він перебував на лікарняному. Заробітна плата за розрахунковий період — 47 500,00 грн., допомога по тимчасовій непрацездатності — 2750,00 грн. Як обчислити відпускні?

Порядком № 100 визначено, що сума допомоги по тимчасовій непрацездатності включається при розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпусток.

Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

366 к. дн. – 10 с. н. дн. = 356 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

(47 500,00 грн. + 2750,00 грн.) : 356 к. дн. = 141,15 грн.

Сума відпускних становитиме:

24 к. дн. х 141,15 грн. = 3387,60 грн.

♦ Приклад 4

Якщо у розрахунковому періоді відбулося підвищення заробітної плати 

Працівник підприємства оформляє щорічну відпустку на 24 календарні дні у червні 2012 р. Розрахунковий період — червень 2011 р. — травень 2012 р. У січні 2012 р. на підприємстві підвищено оклади на 25%. Крім того, з січня 2011 р. по червень 2011 р. посадовий оклад працівника становив 2500,00 грн., а з липня 2011 р. по грудень 2011 р. — 2875,00 грн. Як розрахувати суму відпускних у цьому випадку?

У разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, а також премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення, коригуються на коефіцієнт її підвищення. Виходячи з відкоригованої в такий спосіб заробітної плати в розрахунковому періоді визначається середньоденний (годинний) заробіток.

Визначимо відкориговану заробітну плату:

2500,00 грн. х 1,15 х 1,25 + 2875 грн. х 1,25 х 6 міс. + 3594,00 грн. х 5 міс. = 3593,75 грн. + 21 562,50 грн. + 17 970,00 грн. = 43 126,25 грн.

Визначимо кількість днів, на яку необхідно ділити фактичний заробіток:

366 к. дн. – 10 с. н. дн. = 356 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

43 126,25 грн. : 356 к. дн. = 121,14 грн.

Сума відпускних становить:

24 к. дн. х 121,14 грн. = 2907,36 грн. 

♦ Приклад 5

Якщо у розрахунковому періоді немає заробітку

Жінка оформляє щорічну відпустку у червні 2012 р. на 24 календарні дні одразу після відпустки для догляду за дитиною до трьох років. Посадовий оклад працівниці на день оформлення відпустки — 3200,00 грн. Як розраховуються відпускні?

Виходячи з норм Порядку № 100, якщо перед початком відпустки працівник не мав заробітку не із своєї вини, то розрахунок здійснюють на підставі установленого в трудовому договорі працівника посадового окладу (тарифної ставки) на момент здійснення обчислення.

Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

366 к. дн. – 10 с. н. дн. = 356 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

(3200,00 грн. х 12 міс.) : 356 к. дн. = 107,87 грн.

Сума відпускних становитиме:

107,87 грн. х 24 к. дн. = 2588,88 грн.

♦ Приклад 6

Якщо у розрахунковому періоді є декретна відпустка та відпустка для догляду за дитиною до трьох років

Працівниця підприємства оформляє щорічну відпустку у червні 2012 р. на 24 календарні дні. Розрахунковий період — червень 2011 р. — травень 2012 р. У цей період вона перебувала: з 01.07.2011 р. по 04.11.2011 р. у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами; з 05.11.2011 р. по 31.01.2012 р. у відпустці для догляду за дитиною до трьох років. Заробітна плата працівниці за червень 2011 р. та за лютий — травень 2011 р. — 33 800,00 грн., допомога по вагітності та пологах — 22 500,00 грн. Як розрахувати суму відпускних?

Пунктом 3 Порядку № 100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога по тимчасовій непрацездатністі.

Оскільки допомогу по вагітності та пологах не передбачено п. 4 Порядку № 100, що регламентує перелік виплат, які не включаються при обчисленні середньої заробітної плати, зокрема, розраховують виходячи із середнього заробітку працівниці, яка хоч фактично і не працювала, але перебувала у трудових відносинах з підприємством, то така допомога включається до виплат, які враховуються під час обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки. Тобто час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами входить до розрахункового періоду.

На відміну від відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами відпустка для догляду за дитиною до трьох років до розрахункового періоду не входить.

Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

366 к. дн. – 87 к. дн. відпустки для догляду за дитиною до трьох років – 6 с. дн. = 273 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

(33 800,00 грн. + 22 500,00 грн.) : 273 к. дн. =206,23 грн.

Сума відпускних становитиме:

206,23 грн. х 24 к. дн. = 4949,52 грн.

♦ Приклад 7

Якщо працівника відкликали з відпустки

09.04.2012 р. працівника у зв’язку з виробничою необхідністю відкликали з відпустки, яку він оформив з 2 квітня на 24 календарні дні. Сума нарахованих відпускних становить — 3500,00 грн., а заробітна плата за квітень — 2500,00 грн. При цьому відомо, що працівник використав 7 календарних днів відпустки. Як бути у цьому випадку?

Відкликання працівника із щорічної відпустки допускається, але лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки (ст. 12 Закону про відпустки). Тож оплату невикористаних днів відпустки необхідно утримати з заробітної плати працівника за квітень.

Визначимо кількість днів невикористаної відпустки:

24 к. дн. – 7 к. дн. = 17 к. дн.

Визначимо суму відпускних за невикористані дні відпустки

3500,00 : 24 к. дн. х 17 к. дн. = 2479,00 грн.

Визначимо суму, яку слід утримати із заробітної плати квітня:

2500,00 грн. – 2479,00 грн. = 21 грн.

При наступному наданні працівнику невикористаних днів щорічної відпустки середню заробітну плату розраховують із заробітку за 12 місяців, що передують місяцю, в якому надається відпустка.

Грошова компенсація за невикористану відпустку

Грошова компенсація виплачується у разі звільнення працівника за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також за додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

При цьому в разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Отже, при проведенні остаточного розрахунку працівнику мають виплатити компенсацію за невикористану відпустку, навіть якщо вона не надавалася працівнику, наприклад, протягом 5 — 6 років. При цьому розрахунковим періодом є середня зарплата за останні 12 місяців, що передують виплаті грошової компенсації.

За бажанням працівника компенсують частину щорічної відпустки (крім додаткової відпустки працівникам, які мають дітей), при цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою ніж 24 календарні дні.

При переведенні працівника на роботу на інше підприємство грошову компенсацію за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перераховано на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.

Неля Синько,начальник відділу з питань оплати праці Департаменту заробітної плати та умов праці Мінсоцполітики України

Бухгалтерський та податковий облік відпусток

У цій статті розглянемо три аспекти «відпускної» теми: види відпусток; забезпечення на їх оплату; бухгалтерський та податковий облік.

Види відпусток

У табл. 1 наведемо своєрідну класифікацію відпусток: види відпусток згідно зі ст. 4 Закону про відпустки та Законом № 796; які з них оплачуються з фонду додаткової заробітної плати відповідно до пп. 2.2.12 Інструкції № 5, а які — за рахунок коштів підприємства; у якому випадку відпускні відносяться до складу податкових витрат в обліку податку на прибуток.
У цій статті розглянемо тільки ті види відпусток, оплата яких відноситься до складу фонду оплати праці, які оплачуються підприємством та відпускні за якими відносяться до податкових витрат платниками податку на прибуток, якщо відпустки надаються в межах норм, передбачених законодавством та/чи укладеним на підприємстві колективним договором (див. графу 5 табл. 1).
Таблиця 1. Види відпусток

№ з/п	Назва відпустки	Відпустки, які			Коментар
		оплачуються за рахунок фонду додаткової заробітної плати	оплачуються підприємством	відносяться до складу податкових витрат*
1	2	3	4	5	6
Стаття 4 Закону про відпустки
1	Щорічні відпустки: основна відпустка	+	+	+	Стаття 6 Закону про відпустки
2	додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці	+	+	+	Стаття 7 Закону про відпустки, ст. 76 КЗпП Надається працівникам, зайнятим на роботах згідно зі Списком за додатком 1 до постанови № 1290. Список застосовується відповідно до Порядків, затверджених наказом № 16
3	додаткова відпустка за особливий характер праці	+	+	+	Стаття  8 Закону про відпустки, ст. 76 КЗпП Надається працівникам: зайнятим на роботах згідно зі Списком за додатком 2 до постанови № 1290 (застосовується відповідно до Порядків, затверджених наказом № 16); з ненормованим робочим днем згідно зі списком, установленим колективним договором
4	інші додаткові відпустки, передбачені законодавством	+	+	(+)**	Стаття 76 КЗпП
5	Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням	+	+	+	Статті 13 - 15 Закону про відпустки
6	Творча відпустка	+	+	+	Стаття 16 Закону про відпустки, ст. 77 КЗпП Надається згідно з постановою № 45
7	Відпустка для підготовки та участі в змаганнях	(+)***	+	+	Стаття 161 Закону про відпустки, ст. 771 КЗпП Надається згідно з Порядком № 565
8	Соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами	-	-	-	Стаття 17 Закону про відпустки
9	відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку	-	-	-	Стаття 18 Закону про відпустки
10	відпустка у зв'язку з усиновленням дитини	-	-	-	Стаття 181 Закону про відпустки
11	додаткова відпустка працівникам, які мають дітей	+	+	+	Стаття 19 Закону про відпустки
12	Відпустки без збереження заробітної плати	-	-	-	—
Закон № 796
13	Додаткова відпустка працівникам, віднесеним до категорій 1 та 2 постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС	+	-	(-)****	Спочатку підприємство оплачує зазначену відпустку за рахунок власних коштів, потім витрати відшкодовуються за рахунок коштів держбюджету. На цю відпустку не поширюються норми Закону про відпустки (лист № 149/13/116-08). У цій статті дана відпустка не розглядається. Слід тільки зазначити, що кошти на оплату такої відпустки є складовою зарплати, тому оподатковуються ПДФО та ЄСВ у загальновстановленому порядку як зарплата
*У межах норм, передбачених законодавством та/чи укладеним на підприємстві колективним договором. **Потрібно з'ясовувати в кожному конкретному випадку. ***Дану виплату прямо не названо в пп. 2.2.12 Інструкції № 5, проте вона включається до фонду оплати праці згідно з п. 7 Порядку № 565. ****Відповідь міститься в Єдиній базі податкових знань. Виплачені підприємством відпускні кошти не відносяться до складу податкових витрат. Водночас отримані  з держбюджету відшкодування понесених підприємством витрат не відносяться до складу податкових доходів.

Забезпечення на  оплату відпусток

Створення
У бухгалтерському обліку підприємство зобов'язане створювати забезпечення на оплату відпусток (пункти 13, 14 ПБО 11, пункти 5, 7 ПБО 26, лист № 31-34000-20-25/12321).
Згідно з Інструкцією № 291 сума забезпечення визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці:
Сума забезпечення на оплату відпусток = Фактичні витрати на оплату праці у звітному місяці х (Річна планова сума відпускних : Загальний плановий фонд оплати праці).
Так само визначається сума забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) із забезпечення оплат відпусток на загальнообов'язкове державне соціальне страхування — ЄСВ:
Сума забезпечення відрахувань ЄСВ з оплати відпусток = Фактичні витрати на відрахування ЄСВ із суми оплати праці звітного місяця х (Річна планова сума відрахувань ЄСВ із планової суми відпускних : Загальний плановий фонд відрахувань ЄСВ із загального планового фонду оплати праці).
♦ Приклад 1
Загальний річний плановий фонд оплати праці підприємства (включаючи відпускні) встановлено на рівні 600 000 грн., у тому числі працівників, зайнятих у виробництві продукції, — 500 000 грн., адміністративного персоналу — 100 000 грн. А загальна річна планова сума відпускних становить 50 000 грн., у тому числі працівників, зайнятих у виробництві продукції, — 42 000 грн., адміністративного персоналу — 8000 грн.
Загальний річний плановий фонд відрахувань ЄСВ з фонду оплати праці підприємства (включаючи відпускні) встановлено на рівні 222 000 грн., у тому числі працівників, зайнятих у виробництві продукції, — 185 000 грн., адміністративного персоналу — 37 000 грн. А загальна річна планова сума відрахувань ЄСВ з планової суми відпускних становить 18 500 грн., у тому числі працівників, зайнятих у виробництві продукції, — 15 540 грн., адміністративного персоналу — 2960 грн.
У поточному звітному місяці фактичні витрати на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві, становлять 40 000 грн., працівників адміністративного персоналу — 9000 грн.
Фактичні витрати на відрахування ЄСВ з оплати праці працівників, зайнятих у виробництві, становили 14 800 грн., працівників адміністративного персоналу — 3330 грн.
За даними прикладу сума забезпечення поточного місяця на оплату відпусток працівників, зайнятих у виробництві, становитиме 3360 грн. [40 000 х (42 000 : 500 000)], працівників адміністративного персоналу — 720 грн. [9000 х (8000 : 100 000)].
Сума забезпечення на відрахування ЄСВ з оплати відпусток працівників, зайнятих у виробництві, становитиме 1243,20 грн. [14 800 х (15 540 : 185 000)], працівників адміністративного персоналу — 266,40 грн. [3330 х (2960 : 37 000)].
На кожну дату балансу залишок забезпечення потрібно переглядати і за необхідності коригувати.
Нагадаємо також, що сума забезпечення на оплату відпусток підлягає обов'язковій щорічній інвентаризації, порядок якої регламентовано п. 11.10 Інструкції № 69.
Бухгалтерський облік
Забезпечення виплат відпусток обліковується на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». Причому підприємства, які застосовують Інструкцію № 291, використовують субрахунок 471 «Забезпечення виплат відпусток» (тут і надалі застосовуватимемо субрахунки, встановлені зазначеною Інструкцією). Інші підприємства самостійно відкривають окремий субрахунок.
Нарахування забезпечення відображається за кредитом субрахунку 471 у кореспонденції з тими рахунками обліку витрат, на яких обліковується оплата праці тих чи інших працівників, у складі елемента «Витрати на оплату праці» (п. 23 ПБО 16):
рахунок 15 «Капітальні інвестиції» — працівників, зайнятих на будівництві (виготовленні) необоротних активів, у тому числі основних засобів;
рахунок 23 «Виробництво» — виробничих працівників;
рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» — працівників апарату управління цехами, дільницями тощо;
рахунок 92 «Адміністративні витрати» — працівників адміністративного апарату;
рахунок 93 «Витрати на збут» — працівників підрозділів, які забезпечують збут;
рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» — працівників підрозділів соціальної сфери тощо.
Таким чином, за даними прикладу 1 здійснюватимуться такі записи: Дт 23 Кт 471 на суму 4603,20 грн. і Дт 92 Кт 471 на суму 986,40 грн.
Використання забезпечення відображається за дебетом субрахунку 471 у кореспонденції з рахунком 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» — у періоді фактичного нарахування відпускних працівникам, про що йтиметься далі.
Податковий облік податку на прибуток
Нарахування забезпечення в податковому обліку податку на прибуток не відображається — Податковий кодекс не передбачає такої можливості.
У податковому обліку податку на прибуток витрати на оплату відпусток відображаються в момент нарахування самих коштів на відпустки, а не в момент нарахування забезпечення на оплату відпусток. Про це також ітиметься далі.

Нарахування і  виплата відпускних

Зазначимо, що відпускні є однією із складових фонду оплати праці. Таким чином, вони оподатковуються ПДФО та ЄСВ у складі заробітної плати, відповідно й у бухгалтерському та податковому обліку вони відображаються в порядку, передбаченому для заробітної плати.
Водночас особливість відпускних полягає в такому.
Дні відпустки можуть припадати як на поточний місяць, у якому виплачуються відпускні, так і на наступний чи наступні місяці. Тому суми нарахувань за час відпусток на відміну від їхньої фактичної виплати розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.
♦ Приклад 2
У поточному звітному місяці працівникові нараховано відпускні у сумі 2000 грн. На поточний місяць припадає 16 календарних днів відпустки, на наступний — 8 днів, усього 24 календарні дні відпустки (16 + 8).
За даними прикладу 2 до фонду оплати праці звітного місяця включаємо відпускні в сумі 1333,33 грн. (16 : 24 х 2000), наступного місяця — 666,67 грн. (8 : 24 х 2000).
Бухгалтерський та податковий облік
Як ми вже зазначали, нарахування відпускних (включаючи нарахований на них ЄСВ) відображається в обліку аналогічно заробітній платі. Тільки на відміну від інших складових заробітної плати при нарахуванні відпускних дебетується субрахунок 471, а не рахунки витрат: Дт 471 Кт 66, 65.
На відміну від бухгалтерського обліку суми відпускних (включаючи нарахований на них ЄСВ) відносяться до складу податкових витрат у тому місяці, коли здійснюється їх фактичне нарахування конкретним працівникам.
До складу бухгалтерських витрат, нагадаємо, відпускні відносяться в момент нарахування забезпечення на оплату відпусток: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 471. А при фактичному нарахуванні відпускних конкретним працівникам зменшується (використовується) нараховане раніше забезпечення на оплату відпусток: Дт 471 Кт 66, 65.
Аналогічно бухгалтерському обліку сума нарахованих відпускних включається до складу тих податкових витрат, до яких відноситься заробітна плата працівників. Наприклад, якщо відпускні нараховано адміністративному персоналу, вони включаються до адміністративних податкових витрат.
А до якої складової податкових витрат включаються відпускні працівникам, зайнятим у виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг)? У бухгалтерському обліку, нагадаємо, відпускні таким працівникам у сумі нарахованого забезпечення за відповідний місяць разом з нарахованою зарплатою відносять на рахунок 23, тобто відпускні включаються до собівартості продукції.
У податковому обліку, повторимося, нарахування забезпечення не відображається. Тому відпускні витрати не відображаються у складі собівартості.
Згідно з пп. 138.12.2 п. 138.12 ст. 138 Податкового кодексу до складу інших витрат включаються інші витрати господарської діяльності, для яких цим розділом (розділ III Кодексу) прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.
Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому їх було здійснено (п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу).
Відпускні працівникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), слід розглядати саме в такому контексті — як інші витрати господарської діяльності, для яких розділом ІІІ Податкового кодексу прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.
Отже, суми таких відпускних відносяться до інших податкових витрат у момент їх фактичного нарахування конкретним працівникам, без відображення у складі собівартості товарів (робіт, послуг).
Аналогічна відповідь міститься в Єдиній базі податкових знань.
Приклад 3
Працівник адміністративного персоналу частину поточного місяця відпрацював, а потім був у відпустці, яка закінчилась у наступному місяці.
Перед направленням працівника у відпустку йому було нараховано і перераховано на картковий рахунок суму відпускних за весь період відпустки і зарплату за поточний місяць. Зарплату наступного місяця було нараховано і перераховано на картковий рахунок працівника в наступному місяці.


Суми зарплати, відпускних, нарахувань та утримань за обидва місяці наведено в табл 2.
Таблиця 2. Суми зарплати, відпускних, нарахувань та утримань

№ з/п	Показник	Сума, грн.
1	2	3
Розмір установленого для підприємства єдиного внеску — 37%
Поточний місяць
1	Нарахована зарплата	2000
2	Усього сума відпускних, у тому числі:	3000
3	за поточний місяць	1200
4	за наступний місяць	1800
5	Усього сума зарплати і відпускних (2000 + 3000)	5000
6	Усього нараховано ЄСВ (5000 х 37%), у тому числі:	1850
7	на відпускні поточного місяця (1200 х 37%)	444
8	на відпускні наступного місяця (1800 х 37%)	666
9	на зарплату поточного місяця (2000 х 37%)	740
10	Усього утримано ЄСВ (5000 х 3,6%), у тому числі:	180
11	з відпускних та зарплати поточного місяця [(1200 + 2000) х 3,6%]	115,20
12	з відпускних наступного місяця (1800 х 3,6%)	64,80
13	Усього утримано ПДФО [(5000 – 180) х 15%], у тому числі:	723
14	з відпускних та зарплати поточного місяця [(1200 + 2000 – 115,20) х 15%]	462,72
15	з відпускних наступного місяця [(1800 – 64,80) х 15%]	260,28
16	Усього перераховано зарплати з відпускними на картковий рахунок працівника (5000 – 180 – 723)	4097
Наступний місяць
17	Нарахована зарплата	1500
18	Сума відпускних минулого місяця, яка припадає на цей місяць	1800
19	Усього зарплата і відпускні (1500 + 1800)	3300
20	Усього нараховано ЄСВ (3300 х 37%), у тому числі:	1221
21	на зарплату цього місяця (1500 х 37%)	555
22	Усього утримано ЄСВ (3300 х 3,6%), у тому числі:	118,80
23	із зарплати цього місяця (1500 х 3,6%)	54
24	Усього утримано ПДФО [(3300 – 118,80) х 15%], у тому числі:	477,18
25	із зарплати цього місяця [(1500 – 54) х 15%]	216,90
26	Перераховано зарплату на картковий рахунок працівника (1500 – 54 – 216,90)	1229,10

Бухгалтерський та податковий облік на підприємстві наведено в табл. 3.
Таблиця 3. Бухгалтерський та податковий облік

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн.	Податковий облік
		Дт	Кт		Витрати
1	2	3	4	5	6
Поточний місяць
1	Нараховано за поточний місяць: зарплату	92 «Адміністративні витрати»	661 «Розрахунки за заробітною платою»	2000	2000
2	відпускні	471 «Забезпечення виплат відпусток»	661 «Розрахунки за заробітною платою»	1200	1200
3	Нараховано за поточний місяць ЄСВ на: зарплату	92 «Адміністративні витрати»	65 «Розрахунки за страхуванням»	740	740
4	відпускні	471 «Забезпечення виплат відпусток»	65 «Розрахунки за страхуванням»	444	444
5	Утримано ЄСВ із зарплати та відпускних поточного місяця	661 «Розрахунки за заробітною платою»	65 «Розрахунки за страхуванням»	115,20	—
6	Утримано ПДФО із зарплати та відпускних поточного місяця	661 «Розрахунки за заробітною платою»	641 «Розрахунки за податками»	462,72	—
7	Перераховано зарплату поточного та відпускні поточного і наступного місяців на картковий рахунок працівника	661 «Розрахунки за заробітною платою»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	4097	—
8	Перераховано ЄСВ (1850 + 180)	65 «Розрахунки за страхуванням»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	2030	—
9	Перераховано ПДФО	641 «Розрахунки за податками»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	723	—
Наступний місяць
10	Нараховано за цей місяць: зарплату	92 «Адміністративні витрати»	661 «Розрахунки за заробітною платою»	1500	1500
11	відпускні	471 «Забезпечення виплат відпусток»	661 «Розрахунки за заробітною платою»	1800	1800
12	Нараховано за цей місяць ЄСВ на: зарплату	92 «Адміністративні витрати»	65 «Розрахунки за страхуванням»	555	555
13	відпускні	471 «Забезпечення виплат відпусток»	65 «Розрахунки за страхуванням»	666	666
14	Утримано ЄСВ із зарплати та відпускних цього місяця	661 «Розрахунки за заробітною платою»	65 «Розрахунки за страхуванням»	118,80	—
15	Утримано ПДФО із зарплати та відпускних цього місяця	661 «Розрахунки за заробітною платою»	641 «Розрахунки за податками»	477,18	—
16	Перераховано зарплату цього місяця на картковий рахунок працівника	661 «Розрахунки за заробітною платою»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	1229,10	—
17	Перераховано ЄСВ (555 + 54)	65 «Розрахунки за страхуванням»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	609	—
18	Перераховано ПДФО	641 «Розрахунки за податками»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	216,90	—

Олександр Золотухін,бухгалтер-експерт

Компенсація грошових доходів громадян у разі їх несвоєчасної виплати

У разі порушення встановлених строків виплати грошових доходів населення (заробітної плати, пенсій, стипендій, соціальних виплат) підприємства, установи й організації усіх форм власності мають здійснювати компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою.
З 2001 р. така компенсація провадиться відповідно до Закону № 2050 та постанови № 159.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. Індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Отже, у разі виплати у серпні 2012 р. нарахованих, але не виплачених своєчасно грошових доходів за 2001 — 2012 рр. сума компенсації нараховується з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін, наведеної у таблиці.

Місяць	Приріст індексу споживчих цін за період невиплати доходу (%)
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Січень	184,1	169,0	169,2	149,0	121,0	101,3	81,6	52,1	24,4	11,9	3,4	—
Лютий	182,4	172,9	166,3	148,0	118,9	97,7	80,5	48,1	22,5	9,9	2,5	—
Березень	180,7	174,8	163,4	147,0	115,4	98,3	80,2	42,7	20,8	8,9	1,1	—
Квітень	176,6	171,0	161,6	145,3	113,9	99,1	80,2	38,4	19,8	9,2	—	—
Травень	175,5	171,8	161,6	143,6	112,6	98,1	79,1	36,6	19,2	9,9	—	—
Червень	173,8	176,8	161,3	141,9	111,4	97,9	75,2	35,6	17,9	10,3	—	—
Липень	178,6	181,0	161,6	141,9	110,7	96,2	72,8	36,2	18,0	10,5	—	—
Серпень	179,1	181,6	166,1	142,1	110,7	96,2	71,8	36,4	18,2	9,2	0,3
Вересень	178,0	181,0	164,5	139,0	109,9	92,3	68,1	34,9	17,3	6,1	0,2
Жовтень	177,5	179,0	161,1	133,9	108,0	87,5	63,3	32,6	16,2	5,6	0,2
Листопад	176,1	177,1	156,3	130,2	105,6	84,1	59,8	30,7	15,0	5,3	0,1
Грудень	171,7	173,3	152,5	124,8	103,7	82,5	56,5	28,0	14,0	4,5	—

♦ Приклад
Нарахований, але не виплачений у січні 2010 р. грошовий дохід у сумі 900 грн. (після утримання податків і обов'язкових платежів) виплачується у серпні 2012 р.
Приріст індексу споживчих цін, розрахований за період невиплати грошового доходу (лютий 2010 р. — липень 2012 р.), за січень 2010 р. становить 11,9%.
Сума компенсації у цьому випадку — 900 грн. х 11,9 : 100 = 107,10 грн.

Ніна Підлужна,заступник директора Департаменту стратегічого планування — начальник відділу Мінсоцполітики України

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

Розглянемо порядок і підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (далі — роботодавець), а також особливості проведення розрахунків з працівниками у разі їх звільнення, порядок обчислення компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги тощо. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця визначено ст. 40 КЗпП.

---

Розірвання трудового договору у зв'язку зі змінами в організації виробництвата праці

Пунктом 1 частини першої ст. 40 КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у разі змін в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності чи штату працівників.
При цьому згідно зі ст. 42 вищезазначеного Кодексу при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається таким працівникам:

• сімейним — за наявності двох і більше утриманців;
• особам, у сім'ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;
• працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
• працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
• учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551;
• авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
• працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
• особам з числа депортованих з України — протягом п'яти років із часу повернення на постійне місце проживання до України;
• працівникам із числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, —
  протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Водночас право на залишення на роботі згідно зі ст. 42 КЗпП надано й деяким іншим категоріям:

• працівникам, віднесеним до категорій 1, 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та категорії 3 — з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Крім того, їм не тільки надано переважне право залишення на роботі у разі звільнення з підстав, зазначених у п. 1 ст. 40 КЗпП, а й переважне право на працевлаштування, тобто роботу таким особам потрібно пропонувати в першу чергу виходячи з досвіду трудової діяльності та у межах їх кваліфікації (статті 20 —
  22 Закону № 796) (про право громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на залишення на роботі, а також на працевлаштування читайте в наступних номерах «Вісника»);
• ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у разі, якщо на цю роботу їх було зараховано вперше після звільнення з військової служби (ст. 6 Закону № 203);
• особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною незалежно від часу роботи на даному підприємстві (ст. 9 Закону № 3721);
• іншим особам за переліком, який може бути розширений у колективному договорі.

Зазначимо, що всі перелічені категорії працівників не мають переваги у збереженні робочого місця один перед одним. Тому, наприклад, чорнобильці не матимуть переважного права на збереження робочого місця перед іншими працівниками, що підпадають під норму ст. 42 КЗпП, і таке питання має вирішувати роботодавець на свій розсуд. Адже список, наведений у цій статті, не встановлює черговості, а скоріше за все перевагу перед іншими матиме працівник, у якого зазначено не одну підставу. Проте роботодавцю у разі звільнення за скороченням чисельності чорнобильця слід підтвердити документально права на пільги працівника, якому було віддано перевагу.
Є категорії працівників, яким відповідно до КЗпП надаються додаткові гарантії щодо залишення на роботі.
Зокрема, не можуть звільнити у зв'язку зі скороченням чисельності чи штату таких осіб (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням):

• вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда (ст. 184 КЗпП);
• батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників) (ст. 186¹ КЗпП);
• працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, протягом року після закінчення терміну, на який обирався цей склад. Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, пов'язаних зі станом здоров'я (ст. 252 КЗпП);
• працівників у період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ст. 40 КЗпП);
• працівника, який є членом профспілки, без попередньої згоди профспілки (ст. 43 КЗпП).

І насамкінець зазначимо, що про розірвання трудового договору з працівником роботодавець зобов'язаний під розписку попередити його особисто не пізніше ніж за два місяці до звільнення, одночасно запропонувавши йому іншу роботу на цьому самому підприємстві. Якщо працівник, який підлягає звільненню, не погоджується на запропоновану йому роботу, подальше своє працевлаштування він здійснює самостійно або через державну службу зайнятості, куди роботодавець зобов'язаний надавати інформацію про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професій, спеціальностей, кваліфікацій та розміру оплати праці.
Працівники, звільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, в тому числі реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року з моменту звільнення мають право на укладення трудового договору в разі, якщо роботрдавець приймає на роботу працівників аналогічної кваліфікації.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, за якою схемою роботодавець має розривати трудові договори на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП:

• по-перше, повідомляє профспілку за три місяці до звільнення;
• по-друге, особисто (бажано письмово) під розписку попереджає працівників про звільнення не пізніше ніж за два місяці до дати звільнення;
• по-третє, подає до Державного центру зайнятості не пізніше ніж за два місяці до звільнення Звіт про заплановане вивільнення працівників (форма № 4-ПН (план));
• по-четверте, подає до Державного центру зайнятості в десятиденний термін після вивільнення Звіт про фактичне вивільнення працівників (форма № 4-ПН (факт)).

(Продовження читайте в наступному номері «Вісника»)

Тетяна Сташків,заступник директора Департаменту заробітної плати та умов праці — начальник відділу умов, режимів праці, нормування та професійної класифікації Мінсоцполітики України

Розірвання трудового договору у зв'язку із невідповідністю працівника займаній посаді

Пунктом 2 ст. 40 КЗпП визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконанням покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Звільнення за такою підставою можливе у разі неякісного виконання роботи, неналежного виконання трудових обов'язків, через недостатню кваліфікацію працівника.
Звільнення працівників з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП (у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, із невідповідністю працівника займаній посаді, поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу), допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці (щорічній, а також іншій відпустці, що надаються як із збереженням, так і без збереження заробітної плати). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. В окремих випадках для звільнення працівника необхідно отримати попередню згоду виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Крім того, невідповідність працівника займаній посаді або роботі, яку він виконує, може виявитися через стан здоров'я. Про це може свідчити висновок МСЕК, якщо працівника визнано інвалідом і йому рекомендовано іншу роботу, ніж ту, що він виконував, або взагалі трудову рекомендацію надано не було.
Нормами, наведеними у постанові № 9, передбачено, що не можна визнати законним звільнення лише з мотивів відсутності спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно до чинного законодавства наявність її не є обов'язковою умовою виконання роботи, обумовленої трудовим договором. Проте у випадках, коли згідно з законодавством виконання певної роботи допускається після надання в установленому порядку спеціального права (водії автомобільного та електротранспорту тощо), позбавлення цього права може бути підставою для звільнення працівника з мотивів невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі з додержанням правил частини другої ст. 40 КЗпП.

Розірвання трудового договору через прогул без поважних причин

На підставі п. 4 частини першої ст. 40 КЗпП роботодавець має право розірвати трудовий договір у разі здійснення працівником прогулу без поважних причин.
Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
При цьому причиною звільнення працівника за цією підставою може бути самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи без попередження.
Варто зазначити, що невихід працівника на роботу в зв'язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин (п. 24 постанови № 9).

Розірвання трудового договору за появу на роботі в нетверезому стані

Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у разі появи останнього в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП).
З цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники в будь-який час робочого дня незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим.
Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені медичним висновком та іншими видами доказів (п. 25 постанови № 9).

Розірвання трудового договору у разі тривалого нез'явлення працівника на роботу

Трудовий договір з працівником може бути розірваний роботодавцем у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлено триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності (п. 5 ст. 40 КЗпП).
При цьому вихід на роботу хоча б на один день перериває цей строк. І надалі чотиримісячний строк повинен обчислюватися знову. Підсумовуватися періоди нез'явлення на роботу тривалістю менш як чотири місяці не можуть.

Розірвання трудового договору у разі систематичного невиконання обов'язків

Підставою звільнення працівника за ініціативою роботодавця є систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП).
Як зазначено у постанові № 9, за передбаченою п. 3 ст. 40 КЗпП підставою працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Для звільнення працівника роботодавець застосовує заходи дисциплінарного стягнення, а також вимагає пояснень від працівника у письмовій формі щодо вчиненого проступку.

Поновлення працівника на роботі є підставою для звільнення іншого працівника

Підставою припинення трудового договору з ініціативи роботодавця є поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП).
Поновлення працівника на роботі можливе згідно з рішенням суду, якщо працівника звільнено без законних підстав; якщо працівника звільнено без погодження з профспілковим органом; якщо працівника звільнено з роботи у зв'язку з незаконним засудженням.

Розірвання трудового договору за вчинення на роботі розкрадання

Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника або роботодавця є підставою розірвання трудового договору з працівником незалежно від того, в робочий чи неробочий час вчинене розкрадання (п. 8 ст. 40 КЗпП).
Відповідно до ст. 148 КЗпП трудовий договір може бути розірвано не пізніше одного місяця з дня набрання законної сили вироком суду чи дня прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення або заходів громадського впливу за вчинення крадіжки, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
(Продовження буде надруковано в наступному номері «Вісника»)

Тетяна Сташків,заступник директора Департаменту заробітної плати та умов праці — начальник відділу умов, режимів праці, нормування та професійної класифікації Мінсоцполітики України