Сплата збору за першу реєстрацію транспортного засобу, надання пільг, подання звітності

Перша реєстрація транспортного засобу — це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Першій реєстрації підлягають також і ненові автомобілі, тобто ті, що вже використовувалися, проте на території України до цього не були зареєстровані.
Новим вважається транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію. Іншими словами, це транспортний засіб, який жодного разу не був зареєстрований як на території України, так і за її межами.
Відповідно до Податкового кодексу використовувані транспортні засоби — це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видано реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби. Слід звернути увагу, що також йдеться про дозвіл, отриманий за кордоном.
Роком виготовлення транспортного засобу вважається календарна дата виготовлення, включаючи день, місяць, рік. У разі коли календарну дату виготовлення визначити неможливо, такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Розглянемо процедуру реєстрації транспортних засобів, хто є платником збору за першу реєстрацію транспортних засобів, а також порядок подання звітності з такого збору.

---

Державна реєстрація транспортних засобів

Державна реєстрація автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі — транспортні засоби), оформлення та видача реєстраційних документів і номерних знаків здійснюються відповідно до Порядку № 1388.
Транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції.
Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб, а у разі відсутності одного із співвласників — на підставі його письмової заяви. При цьому справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально.
Транспортні засоби, що належать фізичним особам — підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
Власники транспортних засобів та особи, які експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі — власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Водночас строк державної реєстрації може бути продовжено, зокрема, у разі хвороби, відрядження або інших поважних причин власниками транспортних засобів, але з поданням ними документів, які підтверджують таку відсутність, що унеможливлює своєчасне проведення реєстрації.

Документи для реєстрації

Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі — правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, скріпленим печаткою:

• довідка-рахунок, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Важливо! Пунктом 25 Порядку № 1388 встановлено, що державна реєстрація придбаних у розстрочку транспортних засобів проводиться згідно з цим Порядком із внесенням до свідоцтва про реєстрацію відповідного запису (запис «розстрочення» повинен міститися в довідці-рахунку або акті приймання-передачі транспортних засобів);

• договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;
• копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
• довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;
• акт приймання-передачі транспортних засобів, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно зі свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;
• митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
• договір фінансового лізингу.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів і номерних знаків.

Місце реєстрації

Транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням таких осіб. Якщо стоянку транспортних засобів розташовано за місцезнаходженням філій або представництв юридичних осіб, то такі транспортні засоби реєструються за місцем їх стоянки.
У свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) зазначаються юридична особа, якій належать транспортні засоби, місцезнаходження такої особи та стоянки.
Реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів, що належать фізичним особам, здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від місця реєстрації (проживання) власника. При цьому в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) особи, за яким реєструється транспортний засіб.

Державна реєстрація водного транспорту

Облік та реєстрація водних транспортних засобів здійснюються відповідно до Кодексу торговельного мореплавства та Порядку № 1069.
Порядком № 1069 визначено, що ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, загальне керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку суден в Україні здійснює Укрморрічінспекція, яка входить до сфери управління Мінінфраструктури України.

Державна реєстрація повітряного транспорту

Відповідно до ст. 25 Повітряного кодексу цивільні повітряні судна підлягають обов'язковій реєстрації і можуть бути зареєстровані лише в одній державі.
Цивільному повітряному судну, занесеному до Державного реєстру повітряних суден України, видається реєстраційне посвідчення, що є фактом визнання його національної належності.
Цивільні повітряні судна підлягають перереєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України у разі зміни власника повітряного судна, а також в інших випадках, передбачених правилами реєстрації цивільних повітряних суден України.
Державні повітряні судна підлягають реєстрації у Реєстрі державних повітряних суден України. Правила реєстрації державних повітряних суден України встановлює Міноборони України.

Платники збору та об'єкти оподаткування

Платниками збору за першу реєстрацію транспортних засобів (далі — збір за першу реєстрацію) є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, які відповідно до ст. 232 Податкового кодексу є об'єктами оподаткування. Так, згідно із цією статтею транспортні засоби, що є об'єктами оподаткування збором, це:

• колісні транспортні засоби, крім:

◊ транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, закріплених на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, у порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва;
◊ транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, закріплених на праві оперативного управління за військовими формуваннями головного органу в системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, у порядку, визначеному таким головним органом;
◊ транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, закріплених на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення;
◊ транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, — товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД;
◊ транспортних засобів швидкої медичної допомоги;
◊ машин і механізмів для сільськогосподарських робіт — товарні позиції 8432 та 8433 згідно з УКТ ЗЕД;
◊ причепів (напівпричепів);
◊ мопедів;
◊ велосипедів;

• судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

• літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:

◊ літаків і вертольотів Збройних Сил України;
◊ літаків і вертольотів головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення, а також органів управління та сил цивільного захисту, що виконують завдання цивільного захисту.

База оподаткування збором

Базу оподаткування збором за першу реєстрацію транспортного засобу визначено:

• для колісних транспортних засобів — за об'ємом циліндра двигуна в см³, а для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, — за потужністю двигуна в кВт;
• для суден, обладнаних двигуном, — за потужністю двигуна в кВт, а для суден, не обладнаних двигуном, — за довжиною корпусу судна в см;
• для літаків, вертольотів — за максимальною злітною масою.

Для кожного транспортного засобу база оподаткування визначається окремо.

Ставки збору

З 01.01.2013 р. набрав чинності Закон № 5503, яким передбачено перегляд ставок податків і зборів з урахуванням індексу споживчих цін та індексу цін виробників промислової продукції, які відповідно до постанови № 907 у 2012 р. прогнозовано на рівні 107,9%.
Так, внесеними змінами підвищено ставки збору за першу реєстрацію таких транспортних засобів, як мотоцикли, легкові та вантажні автомобілі, автобуси, трактори, сідельні тягачі, автомобілі спеціального призначення, судна, вертольоти та літаки.

3. Алгоритм заповнення подорожнього листа для визначення нормативної та фактичної кількості витрачання палива на виконану роботу для прийняття рішення про визнання витрат підприємства для відображення у податковому обліку

З наведених вище формул визначення нормативних витрат палива випливає, що для розрахунку таких витрат потрібно мати інформацію щодо окремих складових формули (табл.), в тому числі за фактичними показниками експлуатації спецавтомобіля і роботи спецобладнання — фактичного пробігу, часу роботи обладнання або кількості виконаних операцій.
Водночас слід мати встановлені у визначеному Нормами № 43 порядку відповідні коефіцієнти. Зрештою, слід визначитися із самими нормами витрат палива. Крім того, у подорожньому листі повинні бути правильно заповнені «шапка», дата і підписи відповідальних осіб.
♦ Приклад
Наведемо фрагмент заповнення подорожнього листа за формою № ЕБМ-2.
З фрагменту видно показники спідометра при виїзді і поверненні в гараж. Пробіг становить 56 км (189 186 — 189 130). Кількість палива у баку при виїзді з гаража — 5 л. Видано (залито у бак) — 38 л. Залишок при поверненні в гараж — 6 л. Фактично витрачено палива — 37 л (5 + 38 — 6).
Для того щоб з'ясувати, чи можна вартість фактично витраченого палива віднести на витрати у податковому обліку, потрібно насамперед порівняти кількість фактично витраченого палива з кількістю витрат палива за нормами. Нагадаємо, що до податкових витрат належить вартість фактично використаного палива, але не вище від нормативних витрат. Саме таку відповідь наведено в Єдиній базі податкових знань (підкатегорія 110.07.22).
Водночас нормативні витрати є гранично допустимими. Тобто якщо фактичні витрати перевищують нормативні, до податкових витрат відносимо вартість палива в розмірі нормативних витрат.
У подорожньому листі немає окремого реквізиту для розрахунку нормативних витрат за кожним подорожнім листом. Тому такий розрахунок виконують або в окремому документі (наприклад, у додатку до подорожнього листа, який складає диспетчер чи інший відповідальний працівник), або записують на самому бланку подорожнього листа (фрагмент заповнення типової форми № ЕБМ-2, с. 27): (0,01 х 38,0 л/100 км х 56 км) + 5,3 л/год х 3 год = 37,18.
Тобто визначені за фрагментом нормативні витрати палива становлять 37,18 л. Оскільки фактичні витрати (37 л) є меншими за нормативні, то вартість фактичних витрат у повній сумі можна включати до складу податкових витрат. Відповідні норми (38,0 л/100 км і 5,3 л/год) взято з табл. Б.1 додатка Б Норм № 43.
Слід зауважити, що автомобільний кран фактично працював тільки 3 год, про що зазначено в графі «Відпрацьовано годин» у фрагменті заповнення типової форми № ЕБМ-2, решту часу (5 год) він простоював, про що зазначено в графі «Простої».

Списання понаднормативних витрат палива в податковому та бухгалтерському обліку

Головний механік чи інший відповідальний працівник або призначена керівником комісія повинні встановити причину. Основні можливі причини:

• неправильно розрахована норма;
• спецтехніка має спрацювання основних агрегатів, потребує ремонту, внаслідок чого споживає палива більше від установленої норми;
• нестача палива (винен водій чи інша особа).

Встановлення причини документується актом, доповідною запискою, протоколом, іншим аналогічним документом. У документі зазначається пропозиція щодо списання понаднормативного витрачання палива (на витрати собівартості роботи спецтехніки, інші витрати операційної діяльності, на відшкодування винною особою тощо).
Рішення про напрями списання приймається керівником, який затверджує даний документ.
Затверджений керівником документ передається до бухгалтерської служби для відображення понаднормативного витрачання палива в бухгалтерському обліку. У будь-якому разі до податкових витрат понаднормативні витрати палива не належать.
Аналогічним чином заповнюється і подорожній лист типової форми № 2-ТН. Час роботи спецустаткування в цій формі зазначається в графі 12 розділу «Рух пального, літрів». У цьому самому розділі наводяться дані за залишками палива при виїзді і поверненні в гараж, про отримане паливо, показання спідометра, пробіг, час роботи за графіком у розділі «Робота водія та автомобіля» (графи 1 — 6).
У розділі «Завдання водієві» (графи 14 — 23) доцільно наводити ті види робіт, які повинен виконати спецавтомобіль, у розділі «Послідовність виконання завдання» (графи 24 — 31) — фактично виконані роботи; у розділі «Результати роботи автомобілів і причепів» (графи 32 — 49) — фактична і нормативна кількість витраченого палива, кількість годин роботи тощо.
Оскільки більшість граф останніх трьох розділів призначено для документування вантажних перевезень, а не роботи спецавтомобіля, вони не заповнюються. Однак водночас у цих розділах відсутні графи, які б відображали специфіку роботи спецавтомобіля, тоді відповідну специфічну інформацію можна дописати в таких розділах окремо.

4. Застосування форм подорожніх листів, які затверджені та використовуються в Росії

Застосовувати форми подорожніх листів, які затверджені та використовуються в Росії, не можна, адже це не передбачено чинним законодавством України.
Згідно з п. 2.7 Положення № 88 можна застосовувати тільки ті форми, які затверджені відповідним органом державної влади України, а не Росії.

5. Форми первинних документів, норми витрат для тракторів

Установленої нормативними документами універсальної форми подорожнього листа для трактора немає. Водночас є форми для будівельних машин, встановлені наказом № 149.
Для обліку роботи тракторів колісних може застосовуватися подорожній лист будівельної машини за типовою формою № ЕБМ-2, для тракторів гусеничних — за формою № ЕБМ-3 «Рапорт про роботу будівельної машини (механізму)» чи № ЕБМ-4 «Рапорт-наряд про роботу будівельної машини (механізму)». Останній — у разі, якщо обсяг виконаної трактором роботи можна обчислити у натуральних показниках.
Є також спеціалізовані форми для сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом № 269-2: для обліку транспортних робіт на тракторі — типова форма № 68 «Дорожній лист трактора»; для обліку механізованих польових та інших (крім транспортних) робіт, які виконуються на тракторі, — типова форма № 67 «Обліковий лист тракториста-машиніста».
Таким чином, для документування роботи трактора, який використовують на будівельних роботах, повинні застосовуватися форми, встановлені наказом № 149, на сільськогосподарських — форми, встановлені наказом № 269-2. Кожна з цих форм враховує відповідну будівельну чи сільськогосподарську специфіку.
Інші підприємства також можуть застосовувати ці форми, заповнюючи тільки ті реквізити, які їх стосуються, або ж розробити власні форми.

Норми витрат палива на трактори

Як уже зазначалось, є Норми № 156, що стосуються в тому числі роботи тракторів при здійсненні дорожньо-будівельних робіт, і норми ДБН В.2.8-12-2000, які стосуються в тому числі роботи тракторів при здійсненні будівельних робіт.
Для інших видів робіт, на яких можуть застосовуватися трактори, встановлених нормативними документами норм витрат палива немає. Тому кожне підприємство повинно самостійно встановити такі норми, орієнтуючись насамперед на технічну документацію на трактор, у якій повинні зазначатися такі норми, а також на Норми № 156, ДБН В.2.8-12-2000.
Є також норми для роботи сільськогосподарських машин, які наводяться в спеціальній літературі, — методичних збірниках, однак вони також є рекомендаційними.

Cпецтехніка на підприємстві: податковий облік використаного палива, виконаної роботи

1. Чи можна використовувати при перевезенні вантажів вантажними автомобілями подорожній лист для вантажних автомобілів за формою № 2-ТН і товарно-транспортну накладну (далі — ТТН) за формою № 1-ТН, затверджені наказом № 488/346?
2. Як відобразити в подорожньому листі роботу спеціальної техніки (автокрану, автовишки, пересувної лабораторії тощо), адже вантаж такий автомобіль не перевозить, отже, і ТТН не потрібно? Як розрахувати нормативні витрати палива для спецтехніки?
3. Як у даному випадку заповнювати подорожній лист, щоб списати пально-мастильні матеріали (далі — ПММ) та правильно віднести їх до податкових витрат підприємства, можливо, є інші форми подорожніх листів?
4. Чи можна застосувати форми подорожніх листів, які затверджені та використовуються в Росії?
5. За якою формою подорожнього листа визначати кількість витраченого палива на роботу трактора, який може перевозити вантаж на причепі чи виконувати роботу бульдозером (згрібання снігу, розкидання щебеню, піску, вирівнювання майданчика)?

1. Форми первинних документів для автомобільної спецтехніки

Наказом № 763 внесено зміни до Правил № 363, а саме — слово «подорожній» замінено словом «дорожній». Отже, згідно з розділом першим цих Правил  дорожній лист — це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство. Цілком зрозуміло, що мають на увазі дорожній лист для вантажних автомобілів форми № 2-ТН, призначений насамперед для обліку роботи вантажних автомобілів, а не спеціальної техніки (автомобільної).
Для обліку роботи спеціальної техніки (автомобільної) універсальної форми первинних документів не розроблено. Водночас для будівельних машин (у тому числі спеціальної автомобільної техніки) та механізмів такі форми є, вони затверджені наказом № 149.
Зазначимо, що нормативного визначення будівельних машин немає. Але зазвичай до таких відносять будь-які машини, які працюють на будівельному виробництві, — підйомні крани (в тому числі автомобільні), бульдозери, автовишки тощо.
Для обліку роботи будівельних машин на автомобільному шасі (автокрани, автовишки тощо) застосовують типову форму № ЕБМ-2 «Подорожній лист будівельної машини», затверджену наказом № 149, у якій об'єднано дані подорожнього листа автомобіля та змінного рапорту про роботу машин.
Для інших видів будівельних машин і механізмів застосовують типові форми № ЕБМ-3 «Рапорт про роботу будівельної машини (механізму)» чи № ЕБМ-4 «Рапорт-наряд про роботу будівельної машини (механізму)». Остання — у разі, якщо обсяг виконаної машиною роботи можна обчислити у натуральних показниках.
Роботу кожної машини, механізму узагальнюють у Картці обліку роботи будівельної машини (механізму) (форма № ЕБМ-5), яка складається на підставі форм № ЕБМ-2 — № ЕБМ-4, а роботу всіх машин — у Журналі обліку роботи будівельної машини (механізму) за типовою формою № ЕБМ-6. Щоправда, у формах № ЕБМ-5 і № ЕБМ-6 не наводяться дані за використаним паливом. Кількість використаного палива на виконану роботу — згідно з нормами і фактично зазначається тільки у формах № ЕБМ-2 — № ЕБМ-4.
Слід зазначити, що форми № ЕБМ-2 — № ЕБМ-6 складають не бухгалтерська, а техніко-експлуатаційні служби підприємства, тобто працівники цих служб, які відповідають за здійснення відповідних господарських операцій (роботу машин). На підставі таких документів бухгалтерська служба відображає роботу машин в обліку.
Щодо спеціальної автомобільної техніки інших галузей (не будівництва), то окремих форм подорожніх листів чи інших первинних документів для неї немає. Тому кожне підприємство може самостійно розробити форму подорожнього листа для такої техніки або застосовувати типову форму № 2-ТН чи № ЕБМ-2, заповнюючи необхідні графи.

2. Розрахунок нормативних витрат палива для спецтехніки

У більшості випадків норми розраховуються згідно з положеннями Норм № 43. Є також окремі норми для певних видів спецавтомобілів, які працюють на відповідних роботах. Наприклад, для спецмашин і спецавтомобілів при здійсненні дорожньо-будівельних робіт — це Норми № 156, для спецмашин і спецавтомобілів при здійсненні будівельних робіт — ДБН В.2.8-12-2000.
Розглянемо детальніше Норми № 43.
Так, згідно з п. 1.1 цих Норм для автомобілів установлюються кілька видів норм витрат палива, в тому числі:

• базова лінійна норма на пробіг автомобіля — на 100 км;
• норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи — на 100 км;
• норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях, — на годину або на виконану операцію.

Відповідно до п. 4.6 Норм № 43 спеціальні автомобілі — це автомобілі, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій (не пов'язаних з перевезеннями пасажирів та/чи вантажів — асфальтоукладальники, бурильні установки, вишки телескопічні, кабелеукладальники, компресори, крани, навантажувачі тощо), а спеціалізовані автомобілі — це автомобілі, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення пасажирів або вантажів певних категорій (майстерні, лабораторії на авто, сміттєвози, цистерни, цементовози тощо).
Спеціальні та спеціалізовані автомобілі (спецавтомобілі) з установленим на них обладнанням поділяються на дві групи:

• автомобілі, які виконують спеціальні роботи під час стоянки (автокрани, компресори, бурильні установки, майстерні, лабораторії на авто тощо);
• автомобілі, які виконують спеціальні роботи під час руху (снігоочисники, поливомийні, сміттєвози, цистерни, цементовози тощо).

Порядок (формули) визначення норм витрат палива для спецавтомобілів наведено в п. 4.6 Норм № 43.
Нормативні витрати палива для спецавтомобілів, які виконують:

• спеціальні роботи під час стоянки, визначаються таким чином: Q_н = 0,01 х Н_s х S х (1 + 0,01 х К_Σ) + + Н_об х Т_об х (1 + 0,01 х K_Σс);
• роботу під час руху, визначаються таким чином: Q_н = 0,01 х (H_s х S + H_sc х S_c) х (1 + 0,01 х K_Σ) + + H_n х N. 

Окремі складові цих формул наведено в табл.

Окремі складові формули для визначення нормативних витрат палива для спецавтомобілів

№ з/п	Показник	Зміст показника	Коментар
1	Qн	Нормативна витрата палива, л (м3)	Це загальна гранично допустима кількість витрат палива за нормами для конкретного автомобіля, визначена за певний період його роботи в певних умовах експлуатації. Наприклад, за зміну, місяць
2	Hs	Базова лінійна норма витрати палива на пробіг спеціального автомобіля, л/100 км (м3/100 км)	Для спецавтомобілів, які виконують спеціальні роботи під час стоянки, значення беремо з табл. Б.1 додатка Б (п. 1.6 Норм № 43) залежно від моделі спецавтомобіля, для спецавтомобілів, які виконують спеціальні роботи під час руху, — із табл. Б.2 додатка Б (п. 1.7 Норм № 43). Для нових моделей (модифікацій) спецавтомобілів, не наведених у додатку Б, встановлюються індивідуальні тимчасові, базові норми тощо. Такі норми розробляються ДержавтотрансНДІпроектом за заявками заводів-виробників чи підприємств — власників автомобілів на договірних засадах (пп. 2.1.5 п. 2.1 Норм № 43). Це не стосується норм на пробіг при виконанні спеціальної роботи, які допускається встановлювати самостійно підприємством у порядку, наведеному в п. 2.2 Норм № 43
3	Hsc	Норма витрати палива на пробіг при виконанні спеціальної роботи, л/100 км (м3/100 км)
4		Пробіг спецавтомобіля без виконання спеціальної роботи, км	Показники фактичного пробігу беруться за подорожніми листами
5	Sc	Пробіг автомобіля при виконанні спеціальної роботи, км
6	Ноб	Норма витрати палива на роботу спеціального обладнання, л/год або літр на виконану операцію (заповнення цистерни тощо)	Відповідне значення беремо з табл. Б.1 чи Б.2 додатка Б. Для роботи спеціального обладнання, яке встановлюється на автомобілі, норми витрат палива для якого не увійшли до додатка Б, розробляється індивідуальна норма — за заявкою підприємства Державтотранс НДІпроектом (пп. 2.1.5 п. 2.1 Норм № 43) або допускається самостійно підприємством у порядку, наведеному в п. 2.2 Норм № 43
7	Тоб	Час роботи обладнання або кількість виконаних операцій	Зазначається в подорожніх листах
8	KΣ	Сумарний коригуючий коефіцієнт до лінійної норми, %	Залежно від різних факторів (температура повітря, пробіг на коротку відстань, робота в гірській місцевості тощо) до норм витрат можуть застосовуватися різні коефіцієнти (як підвищувальні, так і понижуючі). Такі коефіцієнти наводяться в п. 3 Норм № 43. Коефіцієнти наводяться у відсотках. Додавши всі коефіцієнти, які застосовуються у кожному конкретному випадку, отримаємо сумарний коригуючий коефіцієнт
9	KΣс	Сумарний коригуючий коефіцієнт до норми на роботу спеціального обладнання, %
10	Hn	Норма витрати палива на розкидання одного кузова піску або суміші згідно з табл. Б.2, л	Значення беремо з табл. Б.2 додатка Б
11	N	Кількість кузовів розкиданого піску або суміші за зміну	Зазначається в подорожніх листах