Спрощена система оподаткування для юридичних осіб

Чи може юридична особа — платник єдиного податку при проведенні розрахунків за операціями з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) надавати чи отримувати вексель?

---

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Згідно з п. 2 частини п'ятої ст. 3 Закону № 3480 вексель належить до боргових цінних паперів.

Вексель — цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) (частина перша ст. 14 Закону № 3480).

Статтею 4 Закону № 2374 передбачено, що видавати переказні та прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (крім фінансових векселів).

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Тобто у разі отримання/видачі юридичною собою — платником єдиного податку векселя зобов'язання щодо договору поставки/купівлі товарів (робіт, послуг) погашаються не в грошовій формі.

Враховуючи викладене, юридична особа — платник єдиного податку не може отримувати/надавати вексель для оформлення грошового боргу за поставлені/придбані ним товари (виконані роботи, послуги).

Використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків

Яка сума вважається доходом юридичної особи — платника єдиного податку у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків: загальна сума розрахунків чи сума, що надійшла на розрахунковий рахунок за вирахуванням комісійної винагороди?

---

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті.

Статтею 3 Закону № 265 визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з п. 1.4 Положення № 223 еквайринг — діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування суб'єктів господарювання і здійснення операцій з видачі готівки користувачам спеціальних платіжних засобів, які не є клієнтами емітента, а також проведення розрахунків з ними за операції, здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів.

Еквайр зобов'язаний забезпечити технологічне, інформаційне обслуговування торговців і проведення розрахунків з ними за операції, здійснені між торговцями та користувачами із застосуванням спеціальних платіжних засобів, на підставі договору (п. 5.2 Положення № 223).

Договір між еквайром і торговцем надає право останньому приймати до оплати спеціальні платіжні засоби певної платіжної системи з дотриманням її правил та виконувати інші операції, визначені цим договором. Цей договір не повинен містити обмежень щодо приймання спеціальних платіжних засобів інших емітентів та інших платіжних систем (п. 5.3 Положення № 223).

Згідно з п. 5.4 цього Положення еквайр зобов'язаний забезпечити наявність у договорі відповідних умов, зокрема, розмір комісійної винагороди, яку торговець сплачує еквайру за розрахункове обслуговування.

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є, зокрема, дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Отже, оскільки юридична особа — платник єдиного податку при здійсненні продажу товарів (наданні послуг) із застосуванням платіжних терміналів сплачує комісійну винагороду за розрахункове обслуговування, то доходом такого платника є сума коштів, що надійшла на його розрахунковий рахунок.

Анулювання реєстрації платника ПДВ

На якій системі оподаткування перебуватиме юридична особа, свідоцтво платника ПДВ якої анульовано за рішенням ДПС, а заяву про обрання ставки єдиного податку (5 або 7%) у встановлені нормами Податкового кодексу строки не подано?

---

Відповідно до пп. 5 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5% (для платників єдиного податку четвертої групи) або в розмірі 7% (для платників єдиного податку шостої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу ДПС заяву (пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу).

Отже, якщо юридична особа — платник єдиного податку, у якої за рішенням органу ДПС анульовано свідоцтво платника ПДВ, не подає у встановлені нормами цього Кодексу строки заяву щодо зміни ставки єдиного податку (четверта група — на 5%; шоста група — на 7%) або щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, то така особа зобов'язана перейти з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ, на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Внесення змін щодо видів економічної діяльності до свідоцтва платника єдиного податку

Підприємством зареєстровано в районній держадміністрації зміни до відомостей про юридичну особу, а саме зміни видів економічної діяльності товариства згідно з КВЕД ДК 009:2010. Який порядок внесення відповідних змін до свідоцтва платника єдиного податку?

---

Відповідно до пп. 4 п. 299.12 ст. 299 Податкового кодексу до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником заяви органом ДПС вносяться зміни, зокрема, щодо видів господарської діяльності.

За бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено у разі наявності у такого платника податку обставин, визначених п. 299.12 ст. 299 Податкового кодексу, та отримано нове свідоцтво у порядку, визначеному цією статтею (п. 299.13 ст. 299 цього Кодексу).

Згідно з пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування включаються відомості (за наявності), зокрема, про зміну видів господарської діяльності.

Нормами Податкового кодексу не визначено конкретного терміну подання заяви про внесення змін до видів діяльності безпосередньо юридичною особою — платником єдиного податку.

Отже, якщо юридична особа — платник єдиного податку бажає внести зміни до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в частині видів господарської діяльності, то вона подає заяву за формою, затвердженою наказом № 1675, крім випадків, коли планований вид діяльності належить до видів діяльності, які не дають права юридичній особі застосовувати спрощену систему оподаткування та є підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

При цьому рішення щодо термінів подання зазначеної заяви приймається юридичною особою — платником єдиного податку самостійно.

Кошти, отримані як компенсація прямих витрат або збитків в результаті задоволення претензії

Підприємство є платником єдиного податку за ставкою 5%. На балансі підприємства обліковуються основні засоби, що здаються в оренду. Внаслідок аварії один з об'єктів основ-них засобів було знищено та завдано збитків. Виставлену претензію було визнано в пов-ному обсязі та суму збитків перераховано на поточний рахунок підприємства. Зазначені кошти використано на відновлення основних засобів. Чи потрібно включати до складу доходу платника єдиного податку — юридичної особи суму коштів, отриману в результаті задоволення претензії у порядку, встановленому законом, як компенсацію прямих витрат або збитків?

---

Статтею 222 Господарського кодексу визначено досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа — учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга ст. 222 Господарського кодексу).

Відповідно до пунктів 292.1, 292.3 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.

Згідно з п. 292.15 ст. 292 цього Кодексу при визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

Статтею 292 Податкового кодексу визначено перелік коштів, які є складовими доходу юридичної особи — платника єдиного податку, та до якого не включено суму коштів, отриману в результаті задоволення виставленої претензії.

Таким чином, якщо юридична особа — платник єдиного податку отримує суму коштів у результаті задоволення претензії у порядку, встановленому законом, як компенсацію прямих витрат або збитків, понесених у результаті порушення прав та інтере-сів, то вона не включає зазначену суму до складу доходу платника єдиного податку.