понедельник, 16 февраля 2015 г.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

Змінами, внесеними до розділу VII Податкового кодексу, уточнено, що збір за першу реєстрацію транспортного засобу для вантажопасажирських автомобілів сплачується за ставками, установленими для вантажних автомобілів.
Крім того, удосконалено порядок надання органами, що забезпечують здійснення державної реєстрації транспортних засобів фізичних та юридичних осіб, акумульованої інформації від підпорядкованих територіальних підрозділів до центрального органу ДПС України для забезпечення контролю за сплатою податків і зборів, які сплачуються під час операцій із транспортними засобами.

Визначення транспортних засобів, які не входили до об’єктів оподаткування податком з власників транспортних засобів та не оподатковуються збором за першу реєстрацію транспортних засобів

З 01.01.2011 р. значно розширено перелік транспортних засобів, при реєстрації яких збір за першу реєстрацію транспортних засобів не сплачується.
Відповідно до Закону про транспортний податок, який втратив чинність у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу, не були об'єктом оподаткування:

трактори на гусеничному ходу — код 8701 30;
мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 см³ — код 8711 10;
тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні — код 8705;
транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, — код 8709;
машини і механізми для сільськогосподарських робіт — коди 8432, 8433;
тільки яхти, судна парусні та човни спортивні — коди 8903 91, 8903 92, 8903 99.

Розглянемо детальніше перелік транспортних засобів, які на сьогодні не підлягають оподаткуванню збором за першу реєстрацію.
Підпунктом 232.1.1 п. 232.1 ст. 232 Податкового кодексу визначено колісні транспортні засоби, які не є об'єктом оподаткування збором, а саме:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, що закріплені на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, визначені на офіційному сайті Міноборони України;
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, що закріплені на праві оперативного управління за військовими формуваннями головного органу в системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному таким головним органом;

Довідково
МВС України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Отже, транспортні засоби, самохідні машини та механізми, що належать підрозділам МВС України, не є об'єктом оподаткування транспортним збором.

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, що закріплені на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення;

Довідково
МНС України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, рятувальної справи та гасіння пожеж, державного нагляду в сфері техногенної, пожежної, промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, — товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД;

Довідково
УКТ ЗЕД передбачено, що до товарної позиції 8709 належать лише транспортні засоби вантажні, самохідні без підіймальних або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, тягачі, що використовуються на залізничних платформах, їх частини.

транспортні засоби швидкої медичної допомоги;

Довідково
Транспортний засіб швидкої медичної допомоги — автомобіль для перевезення з місця події до лікарні людей, що потребують швидкої медичної допомоги. Як правило, такі автомобілі обладнуються на базі мікроавтобусів або вантажних автомобілів і мають специфічне кольорографічне оформлення. Види: автомобіль для транспортування пацієнтів, автомобіль екстреної медичної допомоги, реанімобіль.

машини і механізми для сільськогосподарських робіт — товарні позиції 8432 та 8433 згідно з УКТ ЗЕД;

Довідково
В УКТ ЗЕД у товарних позиціях 8432 та 8433 міститься перелік сільськогосподарських, садових і лісогосподарських машин для підготовки та оброблення ґрунту, а також котків для газонів чи спортивних майданчиків.
Так, до товарної позиції 8432 належать:

8432 10	плуги (відвальні)
	борони, розпушувачі, культиватори, мотики та полільники (борони дискові)
8432 30	сівалки, садильники та машини розсадосадильні (сівалки точного висівання з центральним приводом)
8432 40	розкидачі та розподільники органічних та мінеральних добрив (розподільники мінеральних добрив)
8432 80 00 00	інші машини
8432 90 00 00	частини

До товарної позиції 8433 належать:

8433 10	косарки для газонів, парків, спортивних майданчиків (моторні з різальним пристроєм, що обертається у горизонтальній площині)
8433 20	інші косарки, включаючи тракторні навісні різальні механізми (з двигуном)
8433 30	інші сінозаготівельні машини (поворотні пристрої, граблі бічного подавання, сіноворушилки)
8433 40	преси для соломи або сіна, включаючи прес-підбирачі
	інші машини для збирання врожаю, машини й механізми для обмолоту (комбайни зернозбиральні, машини та механізми для обмолоту, машини для збирання коренеплодів та бульби)

причепи (напівпричепи);

Довідково
Причіп — це транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для руху лише в з'єднанні з іншим транспортним засобом.
Напівпричіп — причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, який виконує функції тягача.

мопеди;

Довідково
Мопед — це двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об'ємом до 50 см3.

велосипеди.

Довідково
Велосипед — це транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка на ньому знаходиться.

Реєстрація колісних транспортних засобів в органах ДАІ, правильність розрахунку та сплата збору

З метою запровадження «єдиного вікна» та забезпечення реалізації громадянами України незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації права на одержання посвідчення водія, реєстрацію (перереєстрацію) або зняття з обліку транспортних засобів затверджено наказ № 501, яким установлено вимоги до приміщень реєстраційно-екзаменаційних підрозділів ДАІ та їх території.
Крім того, внесеними змінами до Порядку № 1388, зокрема, передбачено, що громадянин або юридична особа у разі придбання транспортного засобу у будь-якому регіоні України, який слід зареєструвати в органах ДАІ, має змогу здійснити таку реєстрацію в тому самому регіоні, а не за місцем проживання (реєстрації), як було раніше.
При цьому в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) особи, за якою реєструється транспортний засіб.
Реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються за місцем реєстрації (проживання) їх власників до впровадження в експлуатацію Національної автоматизованої інформаційної системи Державної автомобільної інспекції, але не пізніше 1 січня 2013 р.
Під час проведення реєстрації відомості про транспортний засіб та його власника вносяться до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відповідно до пп. 3.12 п. 3 Інструкції № 379.
Згідно з п. 237.1 ст. 237 та ст. 239 Податкового кодексу збір за першу реєстрацію транспортних засобів сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів за місцем реєстрації транспортного засобу за ставками, які діють на день сплати.
Статтею 45 Податкового кодексу передбачено, що податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі ДПС. Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Таким чином, ДПС України з метою єдиного тлумачення чинного законодавства з питань реєстрації транспортних засобів, правильності нарахування та повноти сплати збору за першу реєстрацію транспортних засобів рекомендує сплачувати збір на розрахункові рахунки місцевих органів виконавчої влади за місцем проживання фізичної особи (її податкової адреси) та місцезнаходженням юридичної особи.

♦ Приклад
Громадянин Сергій Сидоренко, який зареєстрований і мешкає в м. Гайсині Вінницької області, 20.07.2012 р. придбав в одному з автосалонів м. Києва автомобіль Porsche Cayenne 2011 р. випуску з об'ємом циліндрів двигуна 4806 см³ та вирішив зареєструвати його в одному з РЕП ДАІ м. Києва.
Перед реєстрацією автомобіля громадянин повинен розрахувати суму збору за першу реєстрацію за формулою
сума збору за першу реєстрацію = розмір об'єму циліндрів двигуна : 100 х ставку збору х коефіцієнт,
тобто 4806 : 100 х 49,01 х 1 = 2355,42 грн.
До сплати — 2355,42 грн.
Цю розрахункову суму слід внести до квитанції і сплатити на розрахунковий рахунок місцевого органу виконавчої влади м. Гайсина, наявний у банківських установах, розташованих поруч з РЕП ДАІ.

Особливості оподаткування збором окремих машин на гусеничному ходу, що належать до товарної позиції 8701 УКТ ЗЕД

Платниками збору відповідно до ст. 231 Податкового кодексу є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що згідно зі ст. 232 цього Кодексу є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування збором є транспортний засіб під відповідним кодом УКТ ЗЕД, завезений на митну територію України для подальшого використання чи створений в Україні, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, які дають право на його експлуатацію.
Вирішальним фактором при віднесенні транспортного засобу до відповідної товарної позиції УКТ ЗЕД є технічні умови, галузь застосування і призначення, визначені заводом-виробником при виготовленні конкретної моделі транспортного засобу або її модифікації.
Визначення типу, моделі, версії транспортного засобу, року його виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси, робочого об'єму двигуна, інших характеристик, визначальних для класифікації транспортного засобу згідно з УКТ ЗЕД, проводиться на підставі поданих при митному оформленні документів і результатів митного огляду транспортного засобу, включаючи огляд ідентифікаційних табличок, номерних площадок кузовів (шасі), номерних панелей та табличок (наклейок), додаткових носіїв інформації, наявних на транспортний засіб, з відображенням тих конструктивних особливостей, які є визначальними для класифікації транспортного засобу згідно з УКТ ЗЕД.
Для однозначної класифікації транспортних засобів необхідно використовувати:

технічну документацію заводу — виробника автомобіля;
сертифікати або аналогічні документи, видані уповноваженим органом країни-експортера або країни-виробника, із зазначенням, що автомобіль належить до певної категорії.

Зокрема, відповідно до п. 232.1 ст. 232 Податкового кодексу об'єктами оподаткування збором є колісні транспортні засоби, літаки, вертольоти, морські та річкові судна.
Колісний транспортний засіб — транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі. Термін «колісний транспортний засіб» включає в себе будь-які механічні транспортні засоби та їхні причепи і поширюється також на машини, двигуни яких живляться постійним електричним струмом через контактну мережу (тролейбуси).
На виконання ст. 312 Митного кодексу щодо тлумачення термінів та класифікаційних вимог в УКТ ЗЕД, які повинні обов'язково враховуватися при класифікації товарів, розроблено Методичні рекомендації № 11.1/2-16/7598-ЕП.
Так, відповідно до положень цих Методичних рекомендацій термін «трактори» означає транспортні засоби, призначені головним чином для буксирування чи штовхання інших транспортних засобів, пристроїв і вантажів, незалежно від того, мають вони чи ні допоміжні пристосування, у поєднанні з основним застосуванням трактора, для перевезення інструментів, насіння, добрив тощо. Машини та робочі інструменти, що сконструйовані для встановлення на тракторах товарної позиції 8701 і розглядаються як взаємозамінне устаткування, належать до відповідних товарних позицій навіть у разі, коли вони постачаються разом з трактором, незалежно від того, встановлені вони на ньому чи ні.
У товарній позиції 8701 товарні підпозиції 8701 10, 8701 20, 8701 30 мають застереження щодо класифікації: 8701 10 — трактори, що керуються водієм, який іде поруч; 8701 20 — трактори колісні для напівпричепів; 8701 30 — трактори гусеничні. Всі інші трактори належать до товарної підпозиції 8701 90.
Враховуючи правила 1, 6 Закону № 2371, у товарних категоріях 8701 90 11 — 8701 90 50, назву яких описано як трактори для сільськогосподарських робіт (крім тракторів, що керуються водієм, який іде поруч) та трактори для лісового господарства, колісні, також є застереження, що крім тракторів, призначених для сільськогосподарських робіт або для сільського господарства, в цих товарних категоріях не можуть класифікуватись інші трактори, крім призначених виключно для сільськогосподарських робіт та лісового господарства.
У Поясненнях до товарної позиції 8701 у підзаголовку «трактори, оснащені іншим устаткуванням» є пояснення щодо розмежування тракторів, призначених для промислового знаряддя, яке при митному оформленні класифікується окремо, та сільськогосподарського трактора.
Відповідно до Пояснень до товарних категорій 8701 90 10 — 8701 90 39 у цих товарних категоріях класифікуються трактори, спеціально призначені виключно для сільськогосподарських робіт та лісового господарства, які виходячи з їх конструкції та устаткування використовуються у сільськогосподарських, садівничих та лісівницьких цілях. Ці трактори характеризуються:

обмеженою максимальною швидкістю (зазвичай не більше 25 км/год на автомагістралі);
оснащені гідравлічним пристроєм, що дає змогу підіймати або опускати сільськогосподарське знаряддя;
мають пристрій відбору потужності, який дає змогу використовувати потужність двигуна для приведення в дію інших машин та знаряддя (наприклад, бурякозбиральний комбайн, молотарку, силосозбиральний комбайн тощо).

У Поясненнях до товарних категорій 8701 90 11 — 8701 90 39 є посилання на примітку 2 до групи 87 і зазначено, що трактори, класифіковані в цих категоріях, можуть характеризуватися певними модифікаціями, що дає змогу їм поряд з виконанням свого основного призначення здійснювати буксирування сільськогосподарських і лісогосподарських машин, знаряддя тощо, тобто трактори відповідно до застереження примітки 2 повинні класифікуватися за основним застосуванням.
У товарній категорії 8701 90 90 класифікуються всі інші трактори, які з причин застереження у назві товарних категорій 8701 90 11 — 8701 90 39 та примітки 2 до групи 87, а також пояснень до цих товарних категорій не належать до тракторів, спеціально призначених для використання в сільськогосподарських цілях.
Таким чином, колісні машини і механізми, що належать до товарної підпозиції 8701 УКТ ЗЕД, необхідно оподатковувати збором за першу реєстрацію транспортних засобів за ставкою 2,72 грн. за 100 см³ об'єму циліндрів двигуна. Інші колісні машини, змонтовані на базі тракторів, мають оподатковуватися збором за ставкою 5 грн. за 100 см³ об'єму циліндрів двигуна. Машини і механізми на гусеничному ходу не включено до об'єктів оподаткування збором за першу реєстрацію транспортних засобів.
Нагадаємо, що залежно від того, який автомобіль реєструється (новий чи використовуваний), при розрахунку збору застосовуються відповідні коефіцієнти, встановлені Податковим кодексом:

для всіх нових транспортних засобів — 1;
для транспортних засобів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, та тракторів), які використовувалися до 8 років, — 2;
для транспортних засобів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, та тракторів), що використовувалися понад 8 років, — 40.

Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта.
Розрахований збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів. Сплачувати збір слід за місцем реєстрації транспортних засобів.

Оподаткування транспортних засобів, ввезених на митну територію України як гуманітарна допомога для інвалідів

З часу прийняття Верховною Радою України Податкового кодексу (01.01.2011 р.) на зміну податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, що діяв відповідно до Закону № 1963, прийшов збір за першу реєстрацію транспортних засобів, якому присвячено розділ VII зазначеного Кодексу.
Фактично збір за першу реєстрацію транспортного засобу і є податком з власників транспортних засобів, який перейменовано у зв'язку зі скасуванням обов'язку сплачувати податок при проходженні техогляду, реєстрації та перереєстрації транспортних засобів в Україні.
Так, відповідно до пп. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу перша реєстрація транспортного засобу — це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Платниками збору за першу реєстрацію транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів.
Згідно з пп. 232.1.1 п. 232.1 ст. 232 Податкового кодексу об'єктом оподаткування збором є колісні транспортні засоби, крім:

транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва;
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими формуваннями головного органу в системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному таким головним органом;
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення;
транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, — товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД;
транспортних засобів швидкої медичної допомоги;
машин і механізмів для сільськогосподарських робіт — товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД;
причепів (напівпричепів);
мопедів;
велосипедів.

Пільги щодо збору за першу реєстрацію транспортного засобу визначено ст. 235 Податкового кодексу, п. 235.1 якої встановлено, що від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об'ємом циліндрів двигуна до 1500 cм³, придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.
Згідно з п. 235.2 ст. 235 Податкового кодексу у разі відчуження транспортних засобів, зазначених у п. 235.1 цієї статті, особи, які отримали такі транспортні засоби у власність, зобов'язані сплатити збір за ставками у порядку та на умовах, передбачених розділом VII цього Кодексу.
Таким чином, пільги щодо збору за першу реєстрацію транспортного засобу у вигляді звільнення від сплати передбачено для легкових автомобілів інвалідів з об'ємом циліндрів двигуна до 1500 см³, придбаних за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно переданих інвалідам відповідно до законодавства України, транспортних засобів будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.
Інших пільг для інвалідів щодо збору за першу реєстрацію транспортного засобу Податковим кодексом не передбачено.
Відповідно до п. 238.1 ст. 238 Податкового кодексу сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта, зазначеного у п. 234.4 ст. 234 цього Кодексу.
Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати, відповідно до ст. 239 Податкового кодексу.
Статтею 6 Закону про гуманітарну допомогу встановлено, що гуманітарна допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, у грошовій або натуральній формі (крім підакцизних товарів), яка надається, ввозиться, пересилається в Україну, звільняється від оподаткування.
Водночас абзацом четвертим частини другої цієї статті визначено, що Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України може визнати гуманітарною допомогою із звільненням від оподаткування та обов'язкових платежів до бюджету, зокрема, легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були виготовлені не більш як 8 років тому, з об'ємом двигуна не більше ніж 1800 см³, що отримуються Мінпраці та соціальної політики АР Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або Мінпраці та соціальної політики України для подальшої передачі інвалідам, які перебувають в установленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством.
Пунктом 5.2 ст. 5 Податкового кодексу встановлено: у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Згідно з п. 7 Порядку № 1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання), або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
♦ Приклад
Чи необхідно сплачувати збір за першу реєстрацію транспортних засобів щодо легкового автомобіля Nissan X-Тrail, 2002 р. виготовлення, з об'ємом циліндрів двигуна 1796 см³, ввезеного з-за кордону у 2011 р. як гуманітарна допомога та переданого Мінпраці та соціальної політики України 13.01.2012 р. інваліду ІІ групи, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи?
Виходячи з вищезазначеного, немає законодавчо встановлених підстав для надання пільги щодо сплати збору, оскільки параметри зазначеного автомобіля перевищують пільгові норми бази оподаткування для транспортних засобів, передбачених ст. 235 Податкового кодексу. При першій реєстрації автомобіля Nissan X-Trail, 2002 р. виготовлення, з об'ємом циліндрів двигуна 1796 см³, необхідно сплатити до бюджету 5474,21 грн. збору.

Чи подешевшає розкіш у Франції?

Франція прагне скасувати скандальний «податок Депардьє».

Перегляд ставки податку в розмірі 75% на доходи понад 1 000 000 євро може бути пов’язаний із невиконанням планів щодо наповнення бюджету країни. Нове рішення може набрати чинності з 1 лютого.

Запроваджений минулого року податок повинен був суттєво збільшити надходження до державної скарбниці, однак приніс лише 260 млн. євро, а в 2015 р. загальна сума зборів ледь сягала б 160 млн. євро. Звичайний податок на прибуток щороку становить 70 млрд. євро.

Нововведення було однією з найгучніших обіцянок президентської кампанії Франсуа Олланда. У 2014 р. французький уряд запровадив податок на багатство строком на 2 роки. Цей захід обурив не лише ділові кола й опозицію, а й олігархів та навіть акторів.

Зокрема, після заяви уряду про такі наміри до Бельгії переїхали власник Luxury Group LVMH Бернар Арно та актор Жерар Депардьє. Із Франції почався відтік великого капіталу.

Це цікаво

Податкова Узбекистану «пішла» в Інтернет

З нового року в країні спростилася процедура подання податкових звітів — наразі звітні документи приймаються винятково в електронному вигляді через Інтернет.

З 2015 р. не можна подати звітність особисто в державну податкову службу або надіслати її поштою. Це визначено прийнятими нещодавно поправками до закону «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Узбекистан у зв’язку з прийняттям основних напрямів податкової й бюджетної політики на 2015 рік». Зміни стосуються ст. 45 Податкового кодексу про спосіб подання податкової звітності.
До кінця грудня минулого року підприємці повинні були перевести всі свої суб’єкти на електронну систему податкової й фінансової звітності. Це було регламентовано указами президента «Про додаткові заходи щодо формування максимально сприятливого середовища для подальшого розвитку малого бізнесу й приватного підприємництва» і «Про заходи щодо кардинального скорочення статистичної, податкової, фінансової звітності, ліцензованих видів діяльності й дозвільних процедур».

Податок на нерухомість: закордонний досвід

Розрахунки податку на нерухомість у різних країнах здійснюються за певними правилами, а виплати суттєво відрізняються. Переважно податок розраховується на основі оціночної вартості нерухомого майна (США, Швейцарія, Швеція, Данія, Індонезія, Японія, Південна Корея, Голландія, Австралія), у Польщі, Словаччині, Чехії та частково Угорщині нараховується плата за 1 м², а у Великій Британії та Франції розрахунки провадяться відповідно до фіксованої плати, розмір якої встановлюють муніципалітети. Такого податку немає тільки на Мальті й в Ірландії, а в інших країнах Європейського Союзу зазвичай податок на нерухомість сплачується раз на рік.

Для того щоб зрозуміти, як проблема оподаткування нерухомості вирішується в ЄС, важливо проаналізувати характерні риси цієї системи в розвинутих країнах. Так, щорічний податок на нерухомість у Німеччині визначається органами місцевого самоврядування на нерухоме майно незалежно від його призначення і поєднується із земельним податком. Розраховується він таким чином: 0,35% від оціночної вартості множать на коефіцієнт, який залежить від населеного пункту. Приміром, коефіцієнт податку на нерухомість у Берліні становить 8,1%, а в Дюссельдорфі — 4,4. Так, кінцева ставка може становити 0,98 — 2,1% податкової вартості майна, однак зазвичай у середньому не перевищує 1,5%.

Оподаткування нерухомості, що ґрунтується на оціночній вартості, також застосовується у Швеції, де квартири в багатоквартирних будинках не вважаються нерухомістю, а майже всі земельні ділянки з житловими будівлями садибного типу на одну або дві родини перебувають у приватній власності. Податкова ставка у Швеції становить 1,3% на будинки, розділені на орендовані квартири й блоки квартир, 1% — на приміщення, використовувані в комерційних цілях, і 0,5% — на промислову власність. Щодо пільг: нові житлові приміщення не оподатковуються перші 5 років експлуатації, а в наступні 5 років ставка знижується на 50%.

Оскільки основну статтю доходів бюджетів місцевих органів влади становить податок на нерухомість, його надходження сприяє розвитку місцевих ринків нерухомості, перешкоджає зосередженню квартир і будинків у обмеженого кола осіб, а також виключає можливість власника приховати їх від оподаткування.

Чемпіона світу з футболу затримали за несплату податків

900 тис. євро вилучено в екс-захисника футбольної збірної Італії чемпіона світу-2006 Фабіо Каннаваро, якого затримали за підозрою у податковому шахрайстві.

Під час перевірки його бізнесу з прокату яхт було з’ясовано, що власник «Золотого м’яча» не виплачував корпоративних податків з 2005 по 2010 р. Згідно з документами яхти було призначено для особистого користування, а не для прокату.

Наразі триває слідство. Крім чемпіона за ґрати може потрапити і його дружина Даніела.

Фабіо Каннаваро виступав за міланський «Інтер», туринський «Ювентус» і мадридський «Реал».

Зверніть увагу

Розмір облікової ставки збільшено до 19,5 % річних.

Індекс інфляції у січні 2015 р. — 103,1 %

четверг, 29 мая 2014 г.

Фінансовий зівт

Відповідно до Закону про бухоблік фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Фінансова звітність складається всіма підприємствами та організаціями — юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік (частина перша ст. 2 Закону про бухоблік).

Склад річної фінансової звітності

Згідно з частиною другою ст. 11 Закону про бухоблік до складу річної фінансової звітності включаються такі форми звітності: Баланс (ф. № 1), Звіт про фінансові результати (ф. № 2), Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3), Звіт про власний капітал (ф. № 4), Примітки до річної фінансової звітності, які регулятором бухгалтерського обліку затверджені у вигляді типових форм фінансової звітності (ф. № 5 і ф. № 6), та письмові пояснення інформації до річної фінансової звітності, розкриття якої вимагається положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі — ПБО).
Підприємства, для яких обов'язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності законодавством не передбачено, у пояснювальній записці (графіках, таблицях, діаграмах, тобто в довільній формі) зобов'язані розкривати інформацію: про зміни облікової оцінки; про виправлені помилки за попередні роки; про події, які відбулися після дати балансу i вказують на обставини, що виникли після дати балансу (п. 2 додатка до ПБО 6); про вартість (первісну та/або переоцінену) відображення основних засобів i нематеріальних активів у Балансі; про довгострокову дебіторську заборгованість із зазначенням назви дебіторів та суми; про склад i суму доходів i втрат за кожною надзвичайною подією; про одержану гуманітарну допомогу; про операції з пов'язаними сторонами та про склад відстроченої суми податку на прибуток; про виплати провідному управлінському персоналу підприємства; про дату затвердження звітності та орган управління підприємства, що її затвердив.
Підприємства, для яких обов'язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності встановлено законодавством, крім інформації, переліченої у попередньому абзаці, також наводять у довільній формі всю іншу інформацію (текстово-вартісну), розкриття якої передбачено чинними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та яку не включено до Приміток. Зокрема, оприлюднювати річну фінансову звітність згідно зі ст. 14 Закону про бухоблік зобов'язані публічні акціонерні товариства, підприємства — емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійні учасники фондового ринку, банки, страховики та інші фінансові установи.
Форми фінансової звітності із вказівками щодо їх заповнення затверджено наказами Мінфіну України.

Що слід урахувати при складанні фінансової звітності за 2011 рік

При складанні фінансової звітності необхідно враховувати внесені Мінфіном України у 2011 р. зміни та доповнення, затверджені наказами № 25, № 372, № 664, № 1204.
Наказом № 37 установлено перелік видів діяльності, щодо яких органи, у віданні яких перебувають підприємства — юридичні особи, складають зведену фінансову звітність.
При складанні річного фінансового звіту за 2011 р. ПБО 22 не застосовується, оскільки макроекономічна ситуація за останні три роки (2009 — 2011) за кумулятивним індексом інфляції не досягла параметрів, наявність яких викликала б необхідність коригування показників фінансової звітності (п. 4 ПБО 22).

Кому подається фінансова звітність

Відповідно до частини першої ст. 14 Закону про бухоблік фінансова звітність має подаватися:

органам, до сфери управління яких вони належать;
трудовим колективам на їх вимогу;
власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства.

Іншими користувачами є, зокрема, органи державної статистики та податкові органи.
Фінансова звітність подається органам державної статистики; разом з нею підприємство також може надати органам статистики довідку про згоду надання органам державної влади даних з фінансової звітності підприємства. У разі відсутності такої згоди зазначена довідка органам державної статистики не подається (абзац шостий п. 2 Порядку № 419).
Згідно з частиною третьою ст. 14 Закону про бухоблік річна фінансова звітність має подаватися (надсилатися рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше 1 червня у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

Терміни подання річної фінансової звітності

Терміни подання фінансової звітності встановлено Порядком № 419, згідно з п. 5 якого річна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 9 лютого наступного за звітним року. Конкретні терміни подання фінансової звітності підприємству встановлює власник або орган, до сфери управління якого воно належить.
Згідно з п. 10 Порядку № 419 у разі коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.
Пунктом 4 цього Порядку визначено, що датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю. Водночас при надсиланні фінансової звітності поштою датою її подання вважається дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.

Основні вимоги до складання фінансової звітності

Згідно зі ст. 5 Закону про бухоблік підприємства складають фінансову звітність у грошовій одиниці України, якою є гривня та її сота частина — копійка. При цьому фінансова звітність суб'єктами малого підприємництва та представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності складається у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 ПБО 25), усіма іншими підприємствами й організаціями — у тисячах гривень без десяткових знаків, крім розділу III Звіту про фінансові результати (ф. № 2), вартісні показники якого складаються у гривнях і копійках.
При складанні фінансової звітності згортання статей активів та зобов'язань, доходів і витрат є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними ПБО (п. 7 ПБО 2, п. 11 ПБО 3, п. 6 ПБО 25).
Показники річної бухгалтерської звітності складаються наростаючим підсумком з початку звітного року за січень — грудень.
У рядках фінансової звітності, які не мають показників, ставиться прочерк. Проте підприємства можуть самостійно виготовляти бланк звітності, зберігаючи нумерацію рядків типових форм звітності і не заносячи (не друкуючи) в них ті статті, показники яких у підприємства відсутні.
За наявності в підприємства відповідних показників у формах фінансової звітності № 1, № 2, № 3 і № 4 вписуються й заповнюються такі рядки:

у Балансі (ф. № 1): 055, 056 і 057 — щодо інвестиційної нерухомості, 065 — щодо гудвілу, 275 і 605 (ці рядки також у Балансі за ф. № 1-м) — щодо необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу, 415 і 416 — щодо страхової діяльності, 417 і 418 — для операторів лотерей, 075, 375 і 385 — для консолідованої звітності;
у Звіті про фінансові результати (ф. № 2): 061 і 091 (рядки 201 і 202 у Звіті про фінансові результати за ф. № 2-м) — щодо доходів і витрат від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, 176 і 177 — щодо прибутку і збитку від припиненої діяльності, 185 — щодо доходу з податку на прибуток від звичайної діяльності, 226 — щодо забезпечення матеріального заохочення, 215 — щодо частки меншості для консолідованої звітності;
у Звіті про власний капітал (ф. № 4): 120 — щодо використання сум дооцінки необоротних активів, 170 — щодо платежів з чистого прибутку, 200 — щодо використання чистого прибутку на створення спеціальних (цільових) фондів, 280 — щодо інших змін власного капіталу;
у Примітках до річної фінансової звітності (ф. № 5): 090 — щодо гудвілу, 105 — щодо інвестиційної нерухомості.

У річній фінансовій звітності підприємства зобов'язані наводити показники за попередній рік. Для цього за минулий та звітний роки подаються ті форми фінансової звітності, в яких вміщено показники тільки за один рік (форми № 3, № 4, № 5 і № 6).
Згідно з п. 12 Порядку № 419 показники річної фінансової звітності обов'язково мають підтверджуватися проведенням інвентаризації активів та зобов'язань підприємства.
Кожну форму фінансової звітності підписують керівник підприємства i головний бухгалтер. Звіт суб'єкта малого підприємництва, який складається з Балансу i Звіту про фінансові результати, передбачає один підпис керівника підприємства і головного бухгалтера після показників про фінансові результати.
Фінансова звітність супроводжується листом за підписом керівника підприємства або його заступника, в якому зазначають перелік форм фінансової звітності та інших матеріалів (пояснень, розшифровок тощо) і обсяг (кількість сторінок).

Баланс (ф. № 1)

Форму та порядок заповнення статей Балансу (ф. № 1) встановлено ПБО 2.

Баланс складається з двох частин — Активу та Пасиву, кожна з яких складається з декількох розділів. Суми у підсумкових рядках Активу (рядок 280) і Пасиву (рядок 640) Балансу повинні бути рівними.
При заповненні його статей у звітному році необхідно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (графа 3) трансформації, що мала місце на підприємстві. Зокрема, слід урахувати організаційно-структурні зміни підприємства (вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства), що відбулися станом на 1 січня звітного року, виправлення виявлених у звітному році таких помилок за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
Необхідно нагадати, що у Балансі відображаються статті, якщо вони відповідають таким критеріям:

існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;
оцінка статті може бути достовірно визначена.

Нижче розглянемо особливості деяких з них.
До статті «Незавершені капітальні інвестиції» (рядок 020) включається вартість не завершених на дату балансу капітальних інвестицій, здійснених підприємством у будівництво, створення, виготовлення, добудову, дообладнання, модифікацію, реконструкцію, реставрацію, модернізацію, придбання та доставку основних засобів, інших необоротних матеріальних i нематеріальних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, та устаткування в запасі), придбання й виготовлення устаткування, що потребує i не потребує надалі монтажу. Тут не відображають вартість необоротних активів, отриманих як внесок до статутного капіталу, одержаних безоплатно, та суму переоцінки необоротних активів (крім переоцінки та одержання як внесок до статутного капіталу об'єктів незавершеного будівництва).
У рядках 035 «Справедлива (залишкова) вартість» і 055 «Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості» довгострокові біологічні активи та інвестиційна нерухомість показуються у сумі, що складається із суми їх справедливої вартості (щодо активів, які обліковуються за справедливою вартістю) та залишкової вартості (щодо тих активів, які обліковуються за первісною вартістю). Такий алгоритм порівняння цих показників передбачено для форм № 1 і № 5. Доречно нагадати, що довгострокові біологічні активи та інвестиційна нерухомість, які обліковуються за справедливою вартістю, амортизації не підлягають.
Рядки 060 «Відстрочені податкові активи» та 460 «Відстрочені податкові зобов'язання» заповнюються із застосуванням норм ПБО 17 i здійсненням облікових записів на рахунках 17 «Відстрочені податкові активи» i 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» на дату балансу. Нагадаємо, що ПБО 17 має застосовуватися підприємствами, які є платниками податку на прибуток, крім малих підприємств, котрі складають звітність відповідно до вимог ПБО 25.
До статті «Виробничі запаси» (рядок 100) включають вартість оборотних активів, облік яких ведуть на рахунках 20 «Виробничі запаси» i 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», включаючи транспортно-заготівельні витрати, які після розподілу залишилися на цих рахунках. На рахунку 22 i в цій статті відповідно відображається вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі. Предмети, передані в експлуатацію, у цій статті не відображаються, їх вартість включається до відповідних витрат. На дату балансу запаси відображають відповідно до пунктів 24 — 28 ПБО 9 за найменшою з двох оцінок — первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
У рядку 110 «Поточні біологічні активи» наводиться показник, що складається як сума поточних біологічних активів, які обліковуються за справедливою вартістю, і сума поточних біологічних активів, які обліковуються за первісною вартістю.
У рядку 140 «Товари» відображається вартість товарів, придбаних підприємством для наступного продажу, включаючи транспортно-заготівельні витрати, які за розподілом відносяться до залишку товарів. До цієї статті не включають суму торгових націнок як сальдо за кредитом субрахунку 285 «Торгова націнка» та суму залишку на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».
До статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» (рядки 230 i 240) включається сальдо рахунків 30 «Каса» і 31 «Рахунки в банках» та сальдо субрахунків 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» i 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті». Дані про сальдо субрахунків 331 «Грошові документи в національній валюті» і 332 «Грошові документи в іноземній валюті» наводяться у статті «Інші оборотні активи» (рядок 250). У рядках 230 i 240 наводиться сума грошових коштів у головній та операційних касах підприємства, на його поточних та інших (акредитивних, чекових книжках для розрахунків, депозитних короткострокових) рахунках в установах банків. У рядку 231, як у тому числі з рядка 230 наводиться сума готівки, наявної в касах підприємства. Кошти в іноземній валюті оцінюються у гривнях за курсом Нацбанку України на дату складання звіту, тобто на останній день звітного року.
Статті «Векселі одержані» (рядок 150), «Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків» (рядок 200) та «Інша поточна дебіторська заборгованість» (рядок 210), якщо щодо них створено резерв сумнівних боргів, повинні відображатися за чистою реалізаційною вартістю, тобто заборгованість за виконаними угодами, зменшена на суму створеного щодо них резерву сумнівних боргів.
У рядку 270 «Витрати майбутніх періодів» відображаються витрати, які понесені протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів. Тож тут наводять інформацію про сальдо за рахунком 39 «Витрати майбутніх періодів», а саме: витрати, пов'язані з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса, передплата на газети, журнали, періодичні й довідкові видання тощо.
Фінансові витрати (зокрема, проценти за користування кредитами фінансових установ) відповідно до ПБО 16 визнаються витратами поточного звітного періоду (якщо їх не включено до вартості кваліфікаційного активу) і не повинні включатися до статті «Витрати майбутніх періодів» (рядок 270).

У статті «Статутний капітал» (рядок 300) наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачено фіксовану суму статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства. Водночас внески учасників i засновників підприємства понад зафіксований розмір статутного капіталу включаються до статті «Додатковий вкладений капітал» (рядок 320).
У рядку 350 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» підприємство показує суму нерозподіленого прибутку або суму непокритого збитку як сальдо на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Належна до сплати частина чистого прибутку державними та казенними підприємствами, акціонерними товариствами й холдинговими компаніями відображається зменшенням нерозподіленого прибутку за дебетом рахунку 44 у кореспонденції з рахунком 67 «Розрахунки з учасниками».
Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У рядках 400 «Забезпечення виплат персоналу» і 410 «Інші забезпечення» відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, тобто зобов'язання на здійснення яких у підприємства вже виникли в цьому звітному періоді внаслідок виникнення прав працівників на оплачувану відпустку, реалізації продукції з гарантією, реструктуризації та виконання зобов'язань при припиненні діяльності, виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Тут також відображають забезпечення коштів на демонтаж, переміщення об'єктів основних засобів та приведення земельної ділянки, на якій об'єкт розташовано, у стан, придатний для подальшого використання.

Забезпечення майбутніх витрат i платежів повинні створюватися на підприємстві у розрахунковій сумі з тим, щоб сальдо за кредитом рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат i платежів» на дату балансу відповідало розрахунковим виплатам з подій, що відбулися. Обов'язковому інвентаризаційному підтвердженню сума забезпечень підлягає при складанні річної фінансової звітності за фактичними показниками накопичених працівниками підприємства невикористаних днів відпусток, за кількістю реалізованої готової продукції, гарантійні терміни на яку не минули, тощо.
До загального фінансового звіту включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства — юридичної особи. Цю вимогу викладено в п. 11 ПБО 1. Сальдо з внутрішньогосподарських розрахунків (субрахунок 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки») про взаємні зобов'язання у рівній сумі при складанні загального Балансу підприємства — юридичної особи
згортається.

Звіт про фінансові результати (ф. № 2)

Звіт про фінансові результати (ф. № 2) заповнюється за формою та в порядку, установленими ПБО 3. У ньому наводиться інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
У загальному Звіті про фінансові результати юридичної особи показники наводяться згорнуто, а у зведеному (щодо двох юридичних осіб i більше) — розгорнуто. Наприклад, якщо в однієї філії є валовий збиток (рядок 055), а в інших філій — валовий прибуток (рядок 050), то в загальному звіті підприємства має бути наведено лише один показник — згорнутий валовий прибуток або валовий збиток (рядок 050 або 055), який визначають як різницю показників у рядках 035 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» i 040 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)». Якщо ж, наприклад, в одного підприємства — юридичної особи є прибуток (рядок 100), а в інших підприємств — юридичних осіб, включених до зведеного звіту, — збитки (рядок 105), то в зведеному Звіті про фінансові результати відповідні показники мають наводитись одночасно в рядках 100 i 105.
У статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (рядок 010) підприємства показують загальний дохід (брутто), тобто без вирахування непрямих податків, зборів (податку на додану вартість, акцизного податку тощо), надходжень на користь інших осіб (комітентів, принципалів), інших вирахувань (наданих знижок, повернення продукції, товарів, страхових відшкодувань). При цьому така реалізація має бути основною діяльністю підприємства, зокрема, за операціями, для проведення яких підприємство створювалось і які забезпечують основну частку його доходу. Наприклад, у будівельних організацій у цьому рядку відображається загальний дохід від виконання для замовника (генпідрядника) будівельно-монтажних робіт.
У рядку 010 також наводиться дохід від торгівлі цінними паперами організаціями, для яких це є основною діяльністю.
Значення рядка 035 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зазначеного у рядку 010, сум непрямих податків, зборів, надходжень на користь комітентів, знижок, вартості повернутої продукції й товарів, страхових відшкодувань, відповідних податків, зборів, знижок тощо, наведених у рядках 015, 020, 025 і 030. Суму чистого доходу порівнюють з виробничою собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг), яка зазначається у рядку 040, для визначення валового фінансового результату (прибутку чи збитку), що наводиться у рядку 050 або 055.
Щодо генпідрядних організацій, то при визначенні чистого доходу вартість виконаних субпідрядниками робіт не вираховують, а включають до складу виробничої собівартості у статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» (рядок 040). Тут відображається виробнича собівартість реалізованої продукції, що зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка відпускається на сторону, та на вартість супутньої продукції в оцінці можливого використання, яка використовується безпосередньо на підприємстві. Виробнича собівартість продукції, робіт, послуг (прямі матеріальні витрати) та сума витрат за елементом «Матеріальні витрати» зменшуються на вартість зворотних відходів та/або запасних частин, одержаних під час виготовлення продукції та/або виконання робіт. До виробничої собівартості включаються втрати від браку з технологічних причин у межах передбачених норм (технічно неминучий брак).
Страховики у рядку 040 наводять виплати страхових сум та страхових відшкодувань. А підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей, у цьому рядку наводять відрахування на створення (формування) за звітний період призового фонду, а також резерву, що покриває розмір джек-пота, не забезпечений оплатою участі у лотереї.
Сільськогосподарські підприємства у рядку 060 «Інші операційні доходи» або у рядку 090 «Інші операційні витрати» наводять доходи (витрати) від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід (втрати) від зміни вартості біологічних активів. При цьому доходи (витрати) від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції виділяються окремо у вписуваних рядках (відповідно рядки 061 і 091).
Саме в цих рядках серед іншого слід наводити доходи від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття (рядок 060) і собівартість реалізованих необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття (рядок 090).
Підприємства (крім малих) у порядку, передбаченому ПБО 31, проценти за користування позиками зобов'язані включати до вартості кваліфікаційних активів (до собівартості готової продукції, до первісної вартості основних засобів і нематеріальних активів). Отже, такі підприємства до рядка 140 ф. № 2 «Звіт про фінансові витрати» не включають суму процентів за користування кредитом, включену до вартості кваліфікаційних активів.
Рядок 180 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» заповнюють на основі записів про належну суму податку на прибуток за дебетом субрахунку 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» або рахунку 84 «Інші операційні витрати» у кореспонденції з рахунками 64 «Розрахунки за податками й платежами», 17 «Відстрочені податкові активи» i 54 «Відстрочені податкові зобов'язання».
Слід зазначити, що сума всіх витрат операційної діяльності у розділі I «Фінансові результати» може не збігатися з сумою у розділі ІІ «Елементи операційних витрат», зокрема, на суму зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва, готової продукції, а також у зв'язку з відмінністю щодо включення собівартості товарів, які вибули. Собівартість товарів, що вибули, не включають до елементів витрат розділу II, водночас вона відображається у розділі I. При цьому транспортно-заготівельні витрати, приєднані до первісної вартості (собівартості) товарів i запасів, мають включатись до відповідних елементів витрат операційної діяльності (матеріальні, оплата праці, амортизація тощо). До розділу II не включають собівартість (еквівалент за курсом Нацбанку України) реалізованої іноземної валюти й собівартість (балансову вартість) реалізованих матеріальних цінностей; такі суми наводяться в розділі I.
Суму витрат за економічними елементами визначають за вирахуванням тих витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв i господарств, спожитої в основному або іншому допоміжному та обслуговуючому виробництвах (господарствах) підприємства. Тобто, наприклад, витрати з використання праці, матеріалів, основних засобів на експлуатацію i ремонт основних фондів мають одноразово включатись до відповідних елементів витрат (матеріальні, оплата праці, амортизація), а собівартість експлуатації та ремонту, яка відображатиметься на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», а потім i у витратах основного виробництва, ще раз як внутрішній оборот не включається до елементів витрат.

Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3)

Основним призначенням Звіту про рух грошових коштів є аналіз змін, що відбулись у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.
Звіт про рух грошових коштів забезпечує визначення даних про суму чистого надходження або чистого видатку грошової маси на підприємства за рік у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Така інформація дає можливість визначити здатність підприємства своєю господарською діяльністю генерувати приток (надходження) грошових коштів, а також використовується для оцінювання потреб суб'єкта господарювання щодо напрямів та обсягів їх витрачання. Незалежно від видів діяльності інформація про грошові потоки надає корисні для управління дані та підвищує зіставність фінансової звітності про результати господарської діяльності різних підприємств.
Застосування прямого методу складання Звіту про рух грошових коштів базується на безпосередньому використанні даних з регістрів бухгалтерського (синтетичного та аналітичного) обліку щодо дебетових або кредитових оборотів грошових коштів на рахунках 30 «Каса» і 31 «Рахунки в банках» за звітний період у кореспонденції з рахунками бухгалтерського обліку операцій, активів або зобов'язань (рахунки 14, 15, 18, 34 — 37, 39, 41, 45 — 48, 50 — 53, 55, 60 — 69, 70, 71, 73 — 76).
Внутрішні зміни у складі коштів (з каси у банк, з поточного рахунку в банку на депозитний та акредитивний рахунки і на рахунок лімітованих чекових книжок та навпаки) до цього Звіту не включаються.
Операційною діяльністю (розділ І цього Звіту) вважаються операції з надходження і видатку грошових коштів у результаті здійснення основної та інших видів діяльності, що не є інвестиційною та фінансовою діяльністю.
Основною діяльністю вважаються операції з виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг), що є предметом створення підприємства.
Інвестиційною діяльністю (розділ ІІ) є операції з витрачання та одержання грошових коштів на придбання і від продажу необоротних активів (основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, цілісних майнових комплексів), а також тих фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів (акцій, облігацій, часток у статутному фонді).
Фінансовою діяльністю (розділ ІІІ) вважаються операції з надходження і вибуття грошових коштів, пов'язані зі збільшенням і зменшенням статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового вкладеного капіталу, погашенням неоплаченого капіталу, викупом і продажем власних акцій, продажем облігацій власної емісії, сплатою процентів за такими облігаціями, погашенням таких облігацій, отриманням і погашенням кредитів банків, сплатою процентів за користування кредитами банків.
Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається за сумою надходжень від операційної діяльності та сумою витрачання на операційну діяльність грошових коштів за даними записів їх руху на рахунках бухгалтерського обліку.
У рядку 010 «Надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображаються грошові надходження від основної діяльності, тобто від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного податку тощо).
У статті «Надходження від погашення векселів одержаних» (рядок 015) відображаються грошові надходження від погашення векселів одержаних, від їх продажу.
У статті «Надходження від покупців і замовників авансів» (рядок 020) відображається сума одержаної попередньої оплати та авансових надходжень грошовими коштами від покупців і замовників під наступну поставку продукції (товарів, робіт, послуг).
У рядку 030 «Надходження від повернення авансів» відображаються повернуті підприємству постачальниками і підрядниками суми попередньої оплати та авансових надходжень грошовими коштами.
У рядку 035 «Надходження від установ банків відсотків за поточними рахунками» відображається сума одержаних підприємством відсотків (процентів) за залишками коштів на його поточних рахунках за договорами банківського рахунку.
У рядку 040 «Надходження від бюджету податку на додану вартість» відображаються відшкодовані підприємству з бюджету суми податкового кредиту з цього податку, зараховані грошовими коштами на рахунки підприємства в установах банків.
У статті «Надходження від повернення інших податків, зборів (обов'язкових платежів)» (рядок 045) відображаються одержані з бюджету на рахунки підприємства в установах банків суми зборів (обов'язкових платежів), інших податків, крім податку на додану вартість.
У статті «Надходження від отримання субсидій, дотацій» (рядок 050) відображаються отримані з бюджетів та позабюджетних фондів суми субсидій, дотацій.
У рядку 060 «Надходження від цільового фінансування» відображаються одержані для здійснення видатків на операційну діяльність підприємства інші асигнування з бюджету і кошти цільового фінансування від інших осіб (включаючи благодійників).
У статті «Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені)» (рядок 070) відображаються одержані підприємством грошовими коштами економічні санкції за порушення законодавства та умов договорів.
У рядку 080 «Інші надходження» відображаються інші надходження грошових коштів від операційної діяльності, не включені до попередніх рядків 010 — 070 Звіту про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності, зокрема від реалізації оборотних активів, включаючи іноземну валюту, надходження від діяльності обслуговуючих господарств, від операційної оренди активів.
Статті, в яких наводиться витрачання грошових коштів (рядки 090 — 145, 240 — 270, 340 — 360), як величини, що віднімаються, наводяться у дужках.
У рядку 090 «Витрачання на оплату товарів (робіт, послуг)» відображаються грошові кошти, сплачені постачальникам і підрядникам за одержані для операційної діяльності товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги.
У рядку 095 «Витрачання на оплату авансів» відображаються суми попередньої оплати та авансових платежів постачальникам і підрядникам за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), що будуть поставлені (виконані). Індикатором достатності та доцільності витрачання грошових коштів на сплату боргів і авансів постачальникам може виступати порівняння показника рядка 230 (ф. № 2) із сумою показників рядків 090 і 095 після вирахування рядка 030 (ф. № 3).
У статті «Витрачання на оплату повернення авансів» (рядок 100) відображається сума попередньої оплати та авансових платежів, яку підприємство повернуло покупцям і замовникам.
У рядку 105 «Витрачання на оплату працівникам» відображаються витрачені грошові кошти на виплати працівникам заробітної плати, допомоги, винагород.
У статті «Витрачання на оплату витрат на відрядження» (рядок 110) відображається сума витрачених грошових коштів на службові відрядження.
У статті «Витрачання на оплату зобов'язань з податку на додану вартість» (рядок 115) відображається сума сплаченого до бюджету ПДВ.
У статті «Витрачання на оплату зобов'язань з податку на прибуток» (рядок 120) відображається сума сплаченого до бюджету податку на прибуток за умови, що податок конкретно не ототожнюється з фінансовою або інвестиційною діяльністю.
У статті «Витрачання на оплату відрахувань на соціальні заходи» (рядок 125) відображається сума сплачених внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного і соціального страхування.
У рядку 130 «Витрачання на оплату зобов'язань з інших податків, зборів (обов'язкових платежів)» відображається сума сплачених податків, зборів та обов'язкових платежів (крім податку на додану вартість, податку на прибуток, зобов'язань із загальнообов'язкового державного пенсійного і соціального страхування).
У статті «Витрачання на оплату цільових внесків» (рядок 140) відображається сума сплачених цільових та благодійних внесків.
У статті «Інші витрачання» (рядок 145) наводиться сума використаних грошових коштів на інші напрями операційної діяльності, яку не включено до попередніх статей Звіту про рух грошових коштів, зокрема собівартість реалізованої іноземної валюти.
Чистим надходженням грошових коштів визнається перевищення суми надходжень грошових коштів над сумою їх видатків у звітному році. Чистим видатком (як від'ємна величина наводиться у дужках) грошових коштів вважається перевищення суми видатків грошових коштів над сумою їх надходження за звітний рік.
У рядку 150 «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» відображається різниця між сумами грошових надходжень, відображених у рядках 010 — 080, та грошових видатків, відображених у рядках 090 — 145 цього Звіту, а його коригування на дані рядка 160 надає результативне значення показника чистого руху коштів від операційної діяльності (рядок 170).
Інформація про грошові потоки від операційної діяльності надає користувачам фінансової звітності відомості про рівень забезпеченості підприємства грошовими коштами, відповідає на запитання щодо їх достатності для погашення позик і кредиторської заборгованості та для підтримання господарської діяльності підприємства на рівні поточних обсягів виробництва, а разом з іншою інформацією фінансової звітності забезпечує основу прогнозування майбутніх грошових потоків та інших показників господарської діяльності підприємства.
Дані про рух грошових коштів під час здійснення фінансової та інвестиційної діяльності також визначаються вибіркою даних про їх витрачання і надходження безпосередньо за оборотами на рахунках у регістрах бухгалтерського обліку грошових коштів.
У рядках 180, 190 і 200 наводиться надходження грошових коштів від продажу інвестиційної нерухомості, фінансових інвестицій (акцій, часток), необоротних активів, утримуваних для продажу, майнових комплексів та інших довгострокових необоротних активів. У рядках 210, 220 і 230 наводиться сума одержаних відсотків за надані позики та майно у фінансову оренду, отриманих грошових переказів дивідендів. Рядки 240, 250 і 260 вміщують дані про витрачання грошових коштів на придбання акцій, часток і необоротних активів.
Показник рядка 280 визначається як різниця між сумою рядків 180 — 230 і сумою рядків 240 — 270, а показник рядка 300 — як алгебраїчна сума показників рядків 280 і 290.
Відомості про рух грошових коштів від інвестиційної діяльності надають користувачам фінансової звітності інформацію щодо рівня витрачання підприємством грошових коштів на оновлення необоротних активів, які в майбутньому забезпечуватимуть грошові надходження. Порівнювання показників грошових витрат на оновлення необоротних активів з показником рядка 1300 (ф. № 5) може давати інформацію, що служитиме індикатором адекватності облікової амортизаційної політики підприємства інвестиційній моделі його розвитку, оптимізації амортизаційних відрахувань і програм модернізації виробництва.
У рядках 310, 320 і 330 відображаються як результат фінансової діяльності надходження грошових коштів від розміщення акцій та від інших операцій зі збільшення власного капіталу, від випуску облігацій та у рядках 340, 350 і 360 — витрачання грошових коштів на сплату дивідендів, викуп власних акцій та погашення облігацій.
Показник рядка 370 визначається як різниця між сумою рядків 310 — 330 і сумою рядків 340 — 360, а показник рядка 390 — як результат коригування показника рядка 370 на дані щодо надзвичайних подій (рядок 380).
Відомості про грошові потоки від фінансової діяльності використовуються для прогнозування вимог кредиторів та акціонерів (учасників) щодо майбутніх грошових видатків і потреб підприємства щодо боргового й часткового залучення грошових коштів.
Показник рядка 400 визначається як алгебраїчна сума показників щодо чистого руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рядки 170, 300 і 390).
У статті «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів» (рядок 420) відображається сума збільшення або зменшення (наводиться у дужках) залишку грошових коштів у результаті перерахунку іноземної валюти при зміні валютних курсів протягом звітного року.

Звіт про власний капітал (ф. № 4)

Зміст і форму Звіту про власний капітал та загальні вимоги до розкриття його статей визначено ПБО 5. Звіт про власний капітал містить інформацію про види власного капіталу (їх наведено вісім) i види (причини) змін (збільшення, зменшення) власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміни капіталу у звіті можуть відображатися внаслідок однієї причини за одним видом капіталу як зменшення, а за другим — як збільшення. Наприклад, відрахування прибутку до резервного капіталу і на збільшення статутного капіталу мають відобразитися збільшенням статутного капіталу, збільшенням резервного капіталу i зменшенням (заповнювати у дужках) нерозподіленого прибутку.
Є зміни, які в цьому Звіті торкаються тільки одного виду капіталу, наприклад таке витрачання прибутку, як нарахування дивідендів, слід показати лише зменшенням нерозподіленого прибутку.
У статті «Залишок на початок року» (рядок 010) показують залишок власного капіталу за його видами на початок року, що визначається за показниками на кінець року Звіту про власний капітал за попередній рік.
У рядках 020, 030 i 040 відображаються дані про зміни власного капіталу на початок звітного року внаслідок зміни облікової політики, виправлення помилок, виявлених у звітному році за попередні роки, тощо, з наступним визначенням скоригованого сальдо власного капіталу на початок звітного року в рядку 050. Зазначені зміни в бухгалтерському обліку відображаються записами в регістрах бухгалтерського обліку за звітний рік.
Для заповнення змін у власному капіталі за звітний рік використовують записи (обороти) на субрахунках 421 «Емісійний дохід» i 422 «Інший вкладений капітал» (для заповнення графи 5 «Додатковий вкладений капітал»), 423 «Дооцінка активів», 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» i 425 «Інший додатковий капітал» (для заповнення графи 6 «Інший додатковий капітал»), 441 «Прибуток нерозподілений» i 442 «Непокриті збитки» (для заповнення графи 8 «Нерозподілений прибуток»), 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» (для заповнення даних за рядками 140, 150, 160), на рахунках 40 «Статутний капітал», 41 «Пайовий капітал», 43 «Резервний капітал», 45 «Вилучений капітал» i 46 «Неоплачений капітал» (для заповнення відповідно граф 3, 4, 7, 9, 10).
У статтях розділу «Переоцінка активів» (рядки 060 — 120) наводяться дані, які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки активів (основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів) у порядку, передбаченому ПБО 7 і ПБО 8.
Показники переоцінки активів формуються з оборотів на субрахунках 423 «Дооцінка активів», 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» i 975 «Уцінка необоротних активів i фінансових інвестицій».
При цьому у рядку 120 наводиться сума дооцінки необоротних активів (графа 6 у дужках), включена до складу нерозподіленого прибутку (графа 8) відповідно до п. 21 ПБО 7. Також тут відображається сума відстроченого податкового зобов'язання із суми дооцінки необоротних активів (графа 6 у дужках).
Показник чистого прибутку (збитку) за звітний рік (рядок 130) має відповідати такому самому показнику у Звіті про фінансові результати (рядок 220 або 225) i може також бути отриманий (для перевірки) з оборотів на субрахунках 441 «Прибуток нерозподілений» i 442 «Непокриті збитки» у кореспонденції з рахунком 79 «Фінансові результати».
У рядку 170 за графою 8 показують належну до сплати до загального фонду бюджету суму чистого прибутку.
У рядку 200 відображається спрямування чистого прибутку на створення фонду розвитку виробництва (графи 6 і 8 відповідно).
Вартість безоплатно отриманих активів, що впливає на збільшення іншого додаткового капіталу (рядок 270, графа 6), отримують шляхом аналізу записів на субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» у кореспонденції з рахунками 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції». Зменшення іншого додаткового капіталу щодо безоплатно одержаних необоротних активів має бути відображено (у рядку 280 «Інші зміни», графа 6 у дужках) у сумі нарахованої амортизації їх вартості, поточного податку на прибуток з вартості безоплатно отриманих необоротних активів. Так само, тобто у рядку 280, відображається сума податку на прибуток з вартості безоплатно отриманих необоротних активів.

Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5)

Типова форма Приміток до річної фінансової звітності, затверджена у редакції наказу № 602, є обов'язковою для подання всіма підприємствами й організаціями, крім суб'єктів малого підприємництва та представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності (частина третя ст. 11 Закону про бухоблік).
У Примітках наводяться дані про рух необоротних активів та їх знос за видами, що збігаються з відповідною класифікацією основних засобів і нематеріальних активів за ПБО 7 та ПБО 8 i субрахунками бухгалтерського обліку, а також про рух капітальних i фінансових інвестицій, про структуру (складові) інших операційних, фінансових та інших доходів i витрат, дані про обсяг бартерних операцій, про структуру грошових коштів i запасів на кінець року, про склад дебіторської заборгованості за строками непогашення, про вартість майна, оформленого в заставу, взятого i переданого в оренду, тощо.
У розділі I, але поза межами підсумку нематеріальних активів, міститься показник «Гудвіл» (рядок 090). Зазначимо, що в цьому рядку заповнюються лише графи 3, 5, 8, 11 і 14. Графи 4, 9, 10, 13 рядка 090 не заповнюються, тому що амортизація за гудвілом не нараховується (п. 16 ПБО 19). Це також стосується граф 6 і 7, оскільки дооцінку (уцінку) гудвілу не роблять.
У розділі II розкривається інформація про наявність і рух основних засобів, включаючи всю інвестиційну нерухомість (рядок 105), а також інформація про інвестиційну нерухомість, оцінену за справедливою вартістю (рядок 269), про вартість основних засобів, призначених для продажу (рядок 265), про вартість основних засобів орендованих цілісних майнових комплексів (рядок 2641), про залишкову вартість основних засобів, утрачених внаслідок надзвичайних подій (рядок 2651). Інформація про наявність і рух довгострокових і поточних біологічних активів наводиться у розділі ХІV.
Розділ III розкриває інформацію про річну суму капітальних інвестицій та залишок незавершеного будівництва на кінець звітного року за головними напрямами інвестування, відокремлюючи, зокрема, інформацію про капітальні інвестиції в інвестиційну нерухомість (рядок 341), про суму фінансових витрат, включених до капітальних інвестицій (рядок 342).
Склад інших операційних витрат i доходів (рядок 490) розділу V розшифровується у рядку 491 сумою нарахованого за звітний рік резерву сумнівних боргів, у рядку 492 — сумою непродуктивних витрат i втрат. Інші операційні витрати i доходи, назву яких не наведено в розділі V, але розмір яких є суттєвим, підлягають описовому розкриттю в поясненнях до річного звіту. Згідно з методичними рекомендаціями щодо застосування суттєвості у бухгалтерському обліку i звітності (лист № 04230-04108) суттєвими доходами та витратами вважаються такі, величина яких дорівнює або перевищує 2% чистого прибутку підприємства.
У розділі VІ станом на кінець звітного року наводиться інформація про наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів з відокремленням у рядку 691 суми грошових коштів та їх еквівалентів, використання яких обмежено.
При заповненні розділу VII показують дані про залишок, нарахування i витрачання забезпечень майбутніх витрат i резерву сумнівних боргів.
Балансова вартість запасів на кінець звітного року та інформація про їх переоцінку за звітний рік у розрізі основних класифікаційних груп наводиться у розділі VІІІ з відокремленням у рядку 926 балансової вартості необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття.
У розділі IX дані про наявну на кінець звітного року дебіторську заборгованість у рядках 940, 950, 951 і 952 наводять за первісною вартістю, тобто без зменшення на суму створеного резерву сумнівних боргів: у графі 4 наводиться та наявна на кінець звітного року дебіторська заборгованість, що утворилася за період до 12 місяців, у графі 5 — із строком утворення від 12 до 18 місяців, у графі 6 — із строком утворення (непогашення) від 18 до 36 місяців.
При заповненні розділу Х про нестачі та втрати від псування цінностей слід керуватися ПБО 9 i рекомендаціями про застосування позабалансового рахунку 07 «Списані активи». У рядку 960 відображається балансова (облікова) вартість нестач, втрат i псування цінностей, виявлених на підприємстві у звітному році. Включати такі суми повністю передбачено до складу інших операційних витрат. У рядку 970 наводиться сума нестач i псування цінностей, за якою прийнято рішення про відшкодування (винуватців установлено). Таке визнання винних у бухгалтерському обліку відображається за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків» i кредитом субрахунків обліку доходів 716 «Відшкодування раніше списаних активів» i 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».
Розділ XI заповнюється підрядними організаціями із застосуванням ПБО 18.
У рядку 1210 розділу XII наводиться сума податку на прибуток за звітний рік, визначена відповідно до Закону про прибуток і зазначена в декларації про прибуток. Дані рядків 1220, 1225, 1230 i 1235 заповнюються як відповідне сальдо (на початок i кінець звітного року) на рахунках бухгалтерського обліку 17 «Відстрочені податкові активи» i 54 «Відстрочені податкові зобов'язання». Водночас у рядку 1240 наводиться сума податку на прибуток, відображена за дебетом рахунку 98 «Податок на прибуток» i у Звіті про фінансові результати (рядки 180 i 210).
Рядок 1250 може бути заповненим, якщо в підприємства у звітному році виникла різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними бухгалтерського обліку i оцінкою активу або зобов'язання, що використовується з метою оподаткування, яка не відповідає критеріям тимчасової різниці за ПБО 17. Така різниця (постійна) може утворитися з вартості безоплатно одержаних необоротних активів, а сума податку на прибуток з неї має бути відображена за дебетом субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» та кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» i наведена у рядку 1250.
У розділі XIII наводиться сума нарахованої та використаної (за напрямами) амортизації. Для його заповнення використовуються дані позабалансового рахунку 09 «Амортизаційні відрахування». Тут слід урахувати роз'яснення, наведене в листі № 31-04200-04-5/5570. Зокрема, показник використання амортизаційних відрахувань визначається виходячи з вартості капітальних інвестицій, які в бухгалтерському обліку відображено у звітному році на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», з урахуванням залишку на субрахунку 205 «Будівельні матеріали» рахунку 20 «Виробничі запаси» на кінець звітного року вартості непереданого у монтаж придбаного устаткування і будівельних матеріалів і конструкцій, призначених забудовником для будівництва об'єктів основних засобів.
Вартість основних засобів та нематеріальних активів, внесених до статутного (пайового) фонду (капіталу) підприємства його засновниками (пайовиками, учасниками), вартість одержаних безоплатно основних засобів і нематеріальних активів і сума переоцінки необоротних активів до складу капітальних інвестицій не включаються і на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» не відображаються.
Капітальні інвестиції, здійснені за рахунок бюджетних інвестиційних асигнувань, виручки від продажу (ліквідації) основних засобів, інших цільових коштів і внесків до статутного (пайового) фонду (капіталу) підприємства, при визначенні суми використаних амортизаційних відрахувань не враховуються.
Для заповнення рядка 1313 щодо визначення складу машин і обладнання використовується Державний класифікатор України «Класифікація основних фондів», затверджений наказом № 507.
У розділі XV підприємства щодо сільськогосподарської діяльності розкривають у розрізі основних груп продукції рослинництва і тваринництва інформацію про фінансові результати від первісного визнання і реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів.

Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 6)

Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» запроваджено ПБО 29.
Цей звіт складають і подають підприємства: які зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність; які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку; з державним регулюванням цін на їх продукцію (товари, роботи, послуги), зокрема підприємства, що здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
У ф. № 6 наводять інформацію про звітні сегменти.

Показники звітності за сегментами мають кореспондувати в самій ф. № 6, а також з відповідними показниками інших форм фінансової звітності. Частину такої відповідності відображено друком на самій формі.
Підприємства, які відповідно до ст. 11 Закону про бухоблік подають скорочений варіант фінансової звітності (ф. № 1-м і ф. № 2-м), мають наводити у примітках (поясненнях) до звіту інформацію щодо облікової політики та її зміни, а також інформацію про дату затвердження звітності й орган управління підприємства, що її затвердив.

Річна фінансова звітністьпідприємства

Відповідно до Закону про бухоблік фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Фінансову звітність складають усі підприємства та організації — юридичні особи, створені відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, зобов'язані вести бухгалтерський облік (частина перша ст. 2 Закону про бухоблік).

Склад річної фінансової звітності

Згідно із частиною другою ст. 11 Закону про бухоблік до складу річної фінансової звітності включаються такі форми звітності: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності і Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 1 — ф. № 6).
Суб'єктам малого підприємництва та представництвам іноземних суб'єктів господарської діяльності надано право складати скорочену за показниками фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати (ф. № 1-м, ф. № 2-м).
Підприємства, для яких обов'язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності законодавством не передбачено, крім подання ф. № 1 — ф. № 6, у пояснювальній записці, графіках, таблицях, діаграмах (тобто в довільній формі) зобов'язані розкривати інформацію про: зміни облікової оцінки; виправлені помилки за попередні роки; події, які відбулися після дати балансу i зазначають обставини, що виникли після дати балансу (п. 2 додатка до ПБО 6); вартість (первісну та/або переоцінену) відображення основних засобів i нематеріальних активів у балансі; довгострокову дебіторську заборгованість із зазначенням назви дебіторів і суми; склад i суму доходів i втрат за кожною надзвичайною подією; одержану гуманітарну допомогу; операції із пов'язаними сторонами та склад відстроченої суми податку на прибуток; виплати провідному управлінському персоналу підприємства.
Підприємства, для яких обов'язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності встановлено законодавством, крім Приміток (ф. № 5) та інформації, викладеної у попередньому абзаці, також наводять у довільній формі іншу інформацію (текстово-вартісну), розкриття якої передбачено чинними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та які не включено до Приміток. Зокрема, оприлюднювати річну фінансову звітність згідно зі ст. 14 Закону про бухоблік зобов'язані відкриті акціонерні товариства, будь-які підприємства — емітенти облігацій, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди i страхові компанії.
Форми фінансової звітності із вказівками щодо їх заповнення затверджено наказами Мінфіну України.
Що слід врахувати при складанні фінансової звітності за 2010 рік
При складанні фінансової звітності слід врахувати внесені Мінфіном України у 2010 р. зміни та доповнення, затверджені наказами № 302, № 382, № 1085.
Наказом № 37 установлено перелік видів діяльності, щодо яких органи, у віданні яких перебувають підприємства — юридичні особи, складають зведену фінансову звітність.
При складанні річного фінансового звіту за 2010 р. ПБО 22 не застосовується, оскільки макроекономічна ситуація за останні три роки (2008 — 2010 рр.) за кумулятивним індексом інфляції не досягла параметрів, наявність яких викликала б необхідність коригування показників фінансової звітності (п. 4 ПБО 22).

Кому подавати фінансову звітність

Відповідно до частини першої ст. 14 Закону про бухоблік фінансову звітність слід подавати (надсилати рекомендованим листом):

органам, до сфери управління яких вони належать;
трудовим колективам на їх вимогу;
власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства (зокрема, іншими користувачами є органи державної статистики).

Фінансову звітність можна подавати органам державної статистики разом з довідкою про наявність згоди надання органам державної влади даних з фінансової звітності підприємства. У разі відсутності такої згоди зазначену довідку органам державної статистики не подають (абзац шостий п. 2 Порядку № 419).
Крім того, річну фінансову звітність слід подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше 1 червня у складі Балансу та Звіту про фінансові результати (частина третя ст. 14 Закону про бухоблік).

♦ Фінансову звітність за 2010 р. необхідно також подати до органу ДПС підприємствам (крім банків та інших фінансових установ), які отримали у 2010 р. дохід (без ПДВ) від будь-якої діяльності (тобто від основної діяльності, інвестиційної, фінансової та іншої операційної діяльності, а також від надзвичайних подій) понад 100 млн. грн. (Закон № 2275-VI).

Строки подання річної фінансової звітності

Строки подання фінансової звітності встановлено п. 5 Порядком № 419, згідно з яким річну фінансову звітність підприємства подають не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Конкретні строки подання фінансової звітності підприємству встановлює власник або орган, до сфери управління якого належить підприємство.
Згідно з п. 10 Порядку № 419 у разі коли дата подання звітності припадає на неробочий день, строк подання переноситься на перший після вихідного робочий день. Так, у 2011 р. граничний строк подання річної фінансової звітності за 2010 р. — 20 лютого 2011 р. Оскільки ця дата припадає на неділю, тобто вихідний день, то звітність за 2010 р. мають подати користувачі не пізніше 21 лютого 2011 р.
Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю. Водночас при надсиланні фінансової звітності поштою — датою її подання вважається дата, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує відправника (п. 4 Порядку № 419).

Основні вимоги до складання фінансової звітності

Згідно зі ст. 5 Закону про бухоблік підприємства складають фінансову звітність у грошовій одиниці України, якою за Конституцією є гривня та її одна сота частина — копійка. При цьому фінансова звітність суб'єктами малого підприємництва та представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності складається у тисячах гривень з одним десятковим знаком (на підставі п. 1 ПБО 25), усіма іншими підприємствами й організаціями — у тисячах гривень без десяткових знаків (п. 6 ПБО 2), крім розділу III Звіту про фінансові результати (ф. № 2), вартісні показники якого складаються у гривнях і копійках.
При складанні фінансової звітності згортання статей активів і зобов'язань, доходів і витрат є неприпустимим, крім випадків, передбачених п. 7 ПБО 2, п. 11 ПБО 3, п. 5 ПБО 25.
Показники річної бухгалтерської звітності складаються наростаючим підсумком з початку звітного року за січень — грудень.
У рядки фінансової звітності, які не мають показників, прокреслюються. Проте підприємства можуть самостійно виготовляти бланк звітності, зберігаючи нумерацію рядків типових форм звітності, не заносячи до них статті, показники яких у підприємства відсутні.
За наявності у підприємства відповідних показників у формах фінансової звітності вписуються й заповнюються рядки, перелік та обґрунтування яких наведено в роз'ясненні щодо показників форм річної фінансової звітності (див. «Вісник» № 5/2010).
У річній фінансовій звітності підприємства зобов'язані наводити показники за попередній рік. Для цього за минулий та звітний роки подаються форми фінансової звітності, у яких наведено показники тільки за один рік.
Також нагадаємо, що показники річної фінансової звітності обов'язково необхідно підтверджувати проведенням інвентаризації активів і зобов'язань підприємства (п. 12 Порядку № 419).
Кожну форму фінансової звітності підписують керівник підприємства i головний бухгалтер. Звіт суб'єкта малого підприємництва, який складається з Балансу i Звіту про фінансові результати, передбачає один підпис керівника підприємства і головного бухгалтера після показників про фінансові результати.
Фінансова звітність супроводжується листом за підписом керівника підприємства або його заступника, у якому зазначають перелік форм фінансової звітності та інших матеріалів (пояснень, розшифровок тощо) та обсяг (кількість сторінок).

Баланс (ф. № 1)

Форму та порядок заповнення статей Балансу (ф. № 1) установлено ПБО 2.
♦ Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал (п. 3 ПБО 1).
Баланс складається із двох частин: Активу та Пасиву. Кожна з цих частин складається з декількох розділів. Складений Баланс має дорівнювати сумам у підсумкових рядках Активу (рядок 280) і Пасиву (рядок 640).
При заповненні його статей у звітному році необхідно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (графа 3) трансформації, що мала місце на підприємстві. Зокрема, слід врахувати організаційно-структурні зміни підприємства (вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства), що відбулися станом на 1 січня звітного року, виправлення виявлених у звітному році таких помилок за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
Нижче розглянемо особливості заповнення деяких з них.
До статті «Незавершене будівництво» (рядок 020) включається вартість незавершених капітальних інвестицій, здійснених підприємством, у будівництво, створення, виготовлення, добудову, дообладнання, модифікацію, реконструкцію, реставрацію, модернізацію, придбання та доставку основних засобів, інших необоротних матеріальних i нематеріальних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, та устаткування в запасі), у придбання й виготовлення устаткування, що в подальшому потребує або не потребує монтажу, а також аванси, перераховані забудовником підрядчику. Тут не відображають вартість необоротних активів, отриманих як внесок до статутного капіталу, одержаних безоплатно, та суму переоцінки необоротних активів (крім переоцінки та одержання як внесок до статутного капіталу об'єктів незавершеного будівництва).
У рядках 035 «Справедлива (залишкова) вартість» і 055 «Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості» довгострокові біологічні активи та інвестиційна нерухомість зазначаються у сумі, що складається з суми їх справедливої вартості (щодо активів, які обліковуються за справедливою вартістю) та залишкової вартості (щодо активів, які обліковуються за первісною вартістю). Такий алгоритм порівняння цих показників передбачено для ф. № 1 і ф. № 5. До речі, довгострокові біологічні активи та інвестиційна нерухомість, які обліковуються за справедливою вартістю, амортизації не підлягають.
Заповнення рядків 060 «Відстрочені податкові активи» та 460 «Відстрочені податкові зобов'язання» проводиться із застосуванням норм ПБО 17 i здійсненням облікових записів на рахунках 17 «Відстрочені податкові активи» i 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» на дату балансу. Нагадаємо, що ПБО 17 мають застосовувати підприємства — платники податку на прибуток, крім малих підприємств, які складають звітність відповідно до вимог ПБО 25.
До статті «Виробничі запаси» (рядок 100) включають вартість оборотних активів, облік яких ведуть на рахунках 20 «Виробничі запаси» i 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», включаючи транспортно-заготівельні витрати, які після розподілу залишилися на цих рахунках. На рахунку 22 i в цій статті відповідно відображається вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів на складі. Предмети, передані в експлуатацію, у цій статті не відображаються, їх вартість включається до відповідних витрат. На дату балансу запаси відображають відповідно до пунктів 24 — 28 ПБО 9 за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
У рядку 110 «Поточні біологічні активи» наводиться показник, що складається як сума поточних біологічних активів, які обліковуються за справедливою вартістю, і поточних біологічних активів, які обліковуються за первісною вартістю.
У рядку 140 «Товари» відображається вартість товарів, придбаних підприємством для наступного продажу, включаючи транспортно-заготівельні витрати, які за розподілом належать до залишку товарів. Звідси слід відрахувати суму торгових націнок як сальдо за кредитом субрахунку 285 «Торгова націнка» та суму залишку на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».
До статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» (рядки 230 i 240) сальдо субрахунків 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» та 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» щодо вартості грошових документів не включається. Такі відомості наводяться у статті «Інші оборотні активи» (рядок 250). У рядках 230 i 240 наводиться сума грошових коштів у головній i операційних касах підприємства, на його поточних та інших (акредитивних, чекових книжках для розрахунків, депозитних короткострокових) рахунках в установах банків. У вписуваному рядку 231, як у тому числі з рядка 230, наводиться сума готівки, наявної в касах підприємства. Кошти в іноземній валюті оцінюються у гривнях за курсом Нацбанку України на дату складання звіту, тобто на останній день звітного року.
Статті «Векселі одержані» (рядок 150), «Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків» (рядок 200) i «Інша поточна дебіторська заборгованість» (рядок 210), якщо щодо них створено резерв сумнівних боргів, мають відображатися за чистою реалізаційною вартістю, тобто заборгованість за виконаними угодами, зменшена на суму створеного щодо них резерву сумнівних боргів.
У рядку 270 «Витрати майбутніх періодів» відображаються витрати, понесені протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів. Тож тут наводять інформацію за рахунком 39 «Витрати майбутніх періодів», а саме: витрати, пов'язані з освоєнням нових виробництв та агрегатів; оплата страхового поліса, оплата торгового патенту; передплата на періодичні та довідкові видання тощо.
Фінансові витрати (зокрема, проценти за користування кредитами фінансових установ) відповідно до ПБО 16 визнаються витратами поточного звітного періоду (якщо їх не включено до вартості кваліфікаційного активу) і не включаються до статті «Витрати майбутніх періодів» (рядок 270).

♦ Слід зазначити, що з 2011 р. на малих підприємствах як імперативна норма застосовується лише метод визнання усіх фінансових витрат витратами поточного звітного періоду, та, навпаки, всі інші підприємства мають застосовувати лише метод капіталізації фінансових витрат.
До статті «Статутний капітал» (рядок 300) наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачено фіксовану суму статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства. Водночас внески учасників i засновників підприємства понад зафіксовану величину статутного капіталу включаються до статті «Додатковий вкладений капітал» (рядок 320) або до статті «Додатковий капітал» (рядок 320).
У рядку 350 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» підприємство показує суму нерозподіленого прибутку або суму непокритого збитку на рахунку 44 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)». Належна до сплати частина чистого прибутку державними та казенними підприємствами, акціонерними товариствами й холдинговими компаніями відображається зменшенням нерозподіленого прибутку за дебетом рахунку 44 у кореспонденції з рахунком 67 «Розрахунки з учасниками».
Сума непокритого збитку наводиться в дужках і вираховується при визначенні розміру власного капіталу.
У рядках 400 «Забезпечення виплат персоналу» і 410 «Інші забезпечення» відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, тобто на здійснення яких у підприємства вже виникли в цьому звітному періоді зобов'язання внаслідок виникнення прав працівників на оплачувану відпустку, реалізації продукції з гарантією, реструктуризації та виконання зобов'язань при припиненні діяльності, виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Тут також відображають забезпечення коштів на демонтаж, переміщення об'єктів основних засобів і приведення земельної ділянки, на якій об'єкт розташовано, до стану, придатного для подальшого використання, у випадках, передбачених законодавством.
Забезпечення майбутніх витрат i платежів мають створюватися на підприємстві у розрахунковій сумі, з тим щоб сальдо за кредитом рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат i платежів» на дату балансу відповідало розрахунковим виплатам з подій, що відбулися. Обов'язковому інвентаризаційному підтвердженню сума забезпечень підлягає при складанні річної фінансової звітності за фактичними показниками накопичених працівниками підприємства невикористаних днів відпусток, за кількістю реалізованої готової продукції, гарантійні строки на яку не минули, тощо.
♦ Слід вважати помилкою та ознакою порушення норм п. 13 ПБО 11 та п. 7 ПБО 26 відсутність показників хоча б у рядку 400 (ф. № 1) або у рядку 430 (ф. № 1-м).
До загального фінансового звіту включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства — юридичної особи. Цю вимогу викладено в п. 11 ПБО 1. Сальдо з внутрішньогосподарських розрахунків (субрахунок 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки») при складанні загального Балансу підприємства — юридичної особи згортається.

Звіт про фінансові результати (ф. № 2)

Звіт про фінансові результати (ф. № 2) заповнюється за формою та в порядку, установленими ПБО 3. У ньому наводиться інформація про доходи, витрати, прибутки й збитки від діяльності підприємства за звітний період.
У загальному Звіті про фінансові результати (далі — Звіт) підприємства показники наводяться згорнуто, а в зведеному (щодо двох i більше юридичних осіб) — розгорнуто. Наприклад, якщо в одній філії є валовий збиток (рядок 055), а в інших філіях — валовий прибуток (рядок 050), то в загальному Звіті підприємства має бути наведено лише один показник — згорнутий валовий прибуток або валовий збиток (рядок 050 або 055), який визначають як різницю показників у рядках 035 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» i 040 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)». Якщо, наприклад, в одного підприємства — юридичної особи є прибуток (рядок 100), а в інших підприємств — юридичних осіб, що включено до зведеного Звіту, — збитки (рядок 105), то в зведеному Звіті про фінансові результати відповідні показники наводяться одночасно в рядках 100 i 105, тобто розгорнуто.
У статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (рядок 010) підприємства показують загальний дохід (брутто), тобто без вирахування непрямих податків, зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо), надходжень на користь інших осіб (комітентів, принципалів), інших вирахувань (наданих знижок, повернення продукції, товарів, страхових відшкодувань). При цьому така реалізація має бути основною діяльністю підприємства, зокрема за операціями, для яких підприємство створювалось і які забезпечують основну частку його доходу. Наприклад, у будівельних організацій у цьому рядку відображається загальний дохід від виконання будівельно-монтажних робіт.
У рядку 010 також фіксується дохід від торгівлі цінними паперами у підприємств, для яких це є основною діяльністю.
Значення рядка 035 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) сум непрямих податків, зборів, надходжень на користь комітентів, знижок, вартості повернутої продукції й товарів, страхових відшкодувань, відповідних податків, зборів, знижок тощо. Суму чистого доходу порівнюють з виробничою собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) для визначення валового фінансового результату (прибутку чи збитку), що наводиться у рядку 050 або 055.
Щодо генпідрядних організацій, то при визначенні чистого доходу, вартість виконаних субпідрядчиками робіт не вираховують, а відображають у складі виробничої собівартості у статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» (рядок 040).
Тут у рядку 040 відображається виробнича собівартість реалізованої продукції, що зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка відпускається на сторону, та на вартість супутньої продукції в оцінці можливого використання, яка використовується безпосередньо на підприємстві. Виробнича собівартість (прямі матеріальні витрати) продукції та елемент «Матеріальні витрати» зменшуються на вартість зворотних відходів, одержаних під час виробництва. До виробничої собівартості включаються втрати від браку з технологічних причин у межах передбачених норм (технічно неминучий брак). Страховики у цій статті наводять виплати страхових сум і страхових відшкодувань. Підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей, у цій статті наводять відрахування на створення (формування) за звітний період призового фонду, а також резерву, що покриває величину джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї.
Сільськогосподарські підприємства у рядку 060 «Інші операційні доходи» або у рядку 090 «Інші операційні витрати» наводять доходи (витрати) від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід (втрати) від зміни вартості біологічних активів. При цьому доходи (витрати) від первісного визначення біологічних активів і сільськогосподарської продукції виділяються окремо у вписуваних рядках (відповідно рядки 061 і 091).
Саме в цих рядках серед іншого слід наводити доходи від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття (рядок 060) і собівартість реалізованих необоротних активів, утримуваних для продажу (рядок 090).
Відповідно до ПБО 31 підприємства могли обрати альтернативний метод обліку фінансових витрат, за яким проценти за користування позиками включаються до вартості кваліфікаційних активів (до собівартості готової продукції, до первісної вартості основних засобів і нематеріальних активів). Отже, підприємства, що обрали цей альтернативний метод, до рядка 140 не включають суму процентів за користування кредитом, включену до вартості кваліфікаційних активів.
Рядок 180 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» заповнюють на основі записів про належну суму податку на прибуток за дебетом субрахунку 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» або рахунку 84 «Інші операційні витрати» у кореспонденції з рахунками 64 «Розрахунки за податками й платежами», 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов'язання».
Слід зазначити, що сума всіх витрат операційної діяльності у розділі I «Фінансові результати» може не збігатися з сумою розділу ІІ «Елементи операційних витрат», зокрема на суму зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва, готової продукції, а також у зв'язку з відмінністю щодо включення собівартості товарів, які вибули. Собівартість товарів, що вибули, не включають до елементів витрат розділу II, а відображають у розділі I. При цьому транспортно-заготівельні витрати, приєднані до первісної вартості (собівартості) товарів i запасів, мають бути включені до відповідних елементів витрат операційної діяльності (матеріальних, оплати праці, амортизації тощо). До розділу II не включають собівартість (еквівалент за курсом Нацбанку України) реалізованої іноземної валюти й собівартість (балансову вартість) реалізованих матеріальних цінностей; такі суми наводяться в розділі I.
Суму витрат за економічними елементами визначають за вирахуванням витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв i господарств, спожитої в основному або іншому допоміжному та обслуговуючому виробництвах (господарствах) підприємства. Тобто, наприклад, витрати на використання праці, матеріалів, на експлуатацію i ремонт основних засобів мають бути одноразово включені до відповідних елементів витрат (матеріальних, оплати праці, амортизації), а собівартість експлуатації та ремонту, яку буде відображено на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», а потім i у витратах основного виробництва, вже ще раз, як внутрішній оборот, не включається до елементів витрат.

Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м)

Підприємства, які складають фінансовий звіт із застосуванням ПБО 25, мають врахувати такі особливості. Склад статей Балансу (ф. № 1-м) передбачає об'єднання деяких статей Балансу підприємства в одну статтю (основні засоби i нематеріальні активи, виробничі запаси, готова продукція та товари, довгострокові фінансові інвестиції, поточна дебіторська та кредиторська заборгованість, вилучений капітал, забезпечення майбутніх витрат, довгострокові зобов'язання, вилучення окремої статті за векселями). Інша поточна дебіторська заборгованість наводиться в оцінці «нетто», тобто за первісною вартістю іншої поточної дебіторської заборгованості, зменшеної на суму створеного за нею резерву сумнівних боргів.
Чистий фінансовий результат (прибуток або збиток) у цьому звіті визначають з урахуванням витрат діяльності за елементами, тому що складання цього звіту грунтується на використанні рахунків класу 8. Оскільки частина витрат діяльності, включена до елементів витрат, може залишатися у незавершеному виробництві та в нереалізованій готовій продукції, то на таку суму змін (аналогічні статті балансу на початок року та кінець звітного періоду) здійснюється коригування (визначення остаточного) фінансового результату.
Крім того, у зв'язку з тим, що до витрат діяльності за жодним елементом не включається собівартість реалізованих товарів, такий показник наводиться окремо в рядку 140 та вираховується при визначенні фінансового результату.
Сума заборгованості на кінець звітного періоду з виплат працівникам, яку не погашено (не виплачено) в установлений колективним договором строк, наводиться у Балансі у вписуваному рядку 665 без його включення до підсумку балансу.
У Звіті про фінансові результати (ф. № 2-м) сума єдиного податку й єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників, плата за спеціальний торговий патент відображаються в рядку 130 «Інші операційні витрати» i розшифровуються, як у тому числі шляхом вписування назви конкретного податку і плати, які сплачуються суб'єктом малого підприємництва, у рядку 131. Зауважимо, що вся сума вищезазначених податків включається до елементу «Інші операційні витрати» без поділу i включення до елементу «Відрахування на соціальні заходи».
Суб'єкти малого підприємництва, що здійснюють сільськогосподарську діяльність, доходи (витрати) від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід (втрати) від зміни вартості біологічних активів у зв'язку з побудовою їх звіту не за функцією, а за характером витрат, до рядків відповідно 040 (130) не включають, а наводять лише довідково відповідно у вписуваних рядках 201 (202).
Нагадаємо, що згідно з ПБО 25 малі підприємства не ведуть облік відстрочених податків. Сума такого показника у Звіті про фінансові результати (ф. № 2-м) заповнюється за сумою поточного податку на прибуток, яку визначено за податковим законодавством.
Зазначені підприємства мають наводити у примітках (поясненнях) до Звіту інформацію у довільній формі щодо облікової політики та змін, а також, як і всі інші юридичні особи, інформацію про дату затвердження звітності та орган управління підприємства, що ії затвердив.

Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3)

Основним призначенням Звіту про рух грошових коштів (далі — Звіт) є аналіз змін, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.
У Звіті наводиться інформація про суму чистого надходження або чистого видатку грошової маси у підприємства за рік у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Дані про рух грошових коштів у результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності визначаються вибіркою показників про їх витрачання i надходження безпосередньо за оборотами на рахунках у регістрах бухгалтерського обліку грошових коштів, зокрема, затверджених Методичними рекомендаціями № 356 (журнали 1, 2, відомості 1.1 — 1.3).
Водночас до показників Звіту не включаються:
внутрішні зміни у складі коштів (з каси у банк, з поточного рахунку в банку на депозитний, акредитивний рахунки та рахунок лімітованих чекових книжок, i навпаки);
негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо).
При складанні слід узяти до уваги, що наказом № 382 до ПБО 4 було внесено суттєві зміни, зокрема запроваджено нову форму цього Звіту, а також алгоритм визначення показників розділу І «Рух грошових коштів в результаті операційної діяльності».
Порядок заповнення статей Звіту за 2010 р. висвітлено в окремій статті (див. «Вісник» № 26/2010).

Звіт про власний капітал (ф. № 4)

Зміст і форма Звіту про власний капітал (далі — Звіт) і загальні вимоги до розкриття його статей визначено ПБО 5. Звіт містить інформацію про види власного капіталу (їх наведено вісім) i види (причини) змін (збільшення, зменшення) власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміни капіталу в Звіті можна відображати внаслідок однієї причини за одним видом капіталу як зменшення, а за іншим — як збільшення. Наприклад, відрахування прибутку до резервного капіталу та на збільшення статутного капіталу слід відображати збільшенням статутного капіталу, збільшенням резервного капіталу i зменшенням (заповнювати у дужках) нерозподіленого прибутку.
Є зміни, які в цьому Звіті стосуються тільки одного виду капіталу: наприклад, таке витрачання прибутку, як нарахування дивідендів, слід показати лише зменшенням нерозподіленого прибутку.
У статті «Залишок на початок року» (рядок 010) показують залишок власного капіталу за його видами на початок року, що визначається за показниками на кінець року Звіту за попередній рік.
У рядках 020, 030 i 040 відображаються дані про зміни власного капіталу на початок звітного року внаслідок зміни облікової політики, виправлення помилок, виявлених у звітному році за попередні роки тощо, з подальшим визначенням скоригованого сальдо власного капіталу на початок звітного року в рядку 050. Зазначені зміни в бухгалтерському обліку відображаються записами в регістрах бухгалтерського обліку за звітний рік.
Для заповнення змін у власному капіталі за звітний рік використовують записи (обороти) на субрахунках 421 «Емісійний дохід» i 422 «Інший вкладений капітал» (для заповнення графи 5 «Додатковий вкладений капітал»), 423 «Дооцінка активів», 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» i 425 «Інший додатковий капітал» (для заповнення графи 6 «Інший додатковий капітал»), 441 «Прибуток нерозподілений» i 442 «Непокриті збитки» (для заповнення графи 8 «Нерозподілений прибуток»), 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» (для заповнення даних за рядками 140, 150, 160), на рахунках 40 «Статутний капітал», 41 «Пайовий капітал», 43 «Резервний капітал», 45 «Вилучений капітал» i 46 «Неоплачений капітал» (для заповнення відповідно граф 3, 4, 7, 9, 10).
У статтях розділу «Переоцінка активів» (рядки 060 — 120) наводяться дані, які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки активів (основ-них засобів та інших необоротних матеріальних активів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів) у порядку, передбаченому ПБО 7 і ПБО 8.
Показники переоцінки активів формуються з оборотів на субрахунках 423 «Дооцінка активів», 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» i 975 «Уцінка необоротних активів i фінансових інвестицій».
При цьому у рядку 120 наводиться сума дооцінки необоротних активів (графа 6 у дужках), включена до складу нерозподіленого прибутку (графа 8) відповідно до п. 21 ПБО 7. Також тут відображається сума відстроченого податкового зобов'язання із суми дооцінки необоротних активів (графа 6 у дужках).
Показник чистого прибутку (збитку) за звітний рік (рядок 130) має відповідати такому самому показнику в Звіті про фінансові результати (рядок 220 або 225) i також може бути отриманий (для перевірки) з оборотів на субрахунках 441 «Прибуток нерозподілений» i 442 «Непокриті збитки» у кореспонденції з рахунком 79 «Фінансові результати».
У рядку 170 за графою 8 показують належну до сплати до загального фонду бюджету суму чистого прибутку.
Відповідно до розпорядження № 95-р у рядку 200 відображається спрямування чистого прибутку на створення фонду розвитку виробництва (графи 6 і 8 відповідно).
Вартість безоплатно отриманих активів, яка впливає на збільшення іншого додаткового капіталу (рядок 270 графи 6), отримують шляхом аналізу записів на субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» у кореспонденції з рахунками 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції». Зменшення іншого додаткового капіталу щодо безоплатно одержаних необоротних активів має бути відображено (у рядку 280 графи 6 у дужках) у сумі нарахованої амортизації їх вартості, поточного податку на прибуток — з вартості безоплатно отриманих необоротних активів. Так само, тобто у рядку 280, відображається сума податку на прибуток з вартості безоплатно отриманих необоротних активів.

Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5)

Типова форма Приміток до річної фінансової звітності (далі — Примітки), затверджена наказом № 602, є обов'язковою для подання всіма підприємствами та організаціями, крім суб'єктів малого підприємництва та представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності (див. частину третю ст. 11 Закону про бухоблік)
У Примітках наводяться дані про рух необоротних активів та їх знос за видами, що збігаються з відповідною класифікацією основних засобів і нематеріальних активів за ПБО 7 та ПБО 8 i субрахунками бухгалтерського обліку, а також про рух капітальних i фінансових інвестицій, структуру (складові) інших операційних, фінансових та інших доходів i витрат, дані про обсяг бартерних операцій, структуру грошових коштів i запасів на кінець року, склад дебіторської заборгованості за строками непогашення, про вартість майна, оформленого у заставу, взятого i переданого в оренду тощо.
У розділі I, але поза межами підсумку нематеріальних активів, міститься показник «Гудвіл» (рядок 090). Зазначимо, що в рядку 090 заповнюються лише графи 3, 5, 8, 11 і 14. Графи 4, 9, 10, 13 і 15 рядка 090 не заповнюються, тому що амортизація за гудвілом не нараховується (п. 16 ПБО 19). Це також стосується граф 6 і 7, оскільки дооцінку (уцінку) гудвілу не роблять.
У розділі II розкривається також інформація про інвестиційну нерухомість, оцінену за справедливою вартістю (рядок 269), вартість основних засобів, призначених для продажу (рядок 265); вартість основних засобів орендованих цілісних майнових комплексів (рядок 2641); залишкову вартість основних засобів, утрачених унаслідок надзвичайних подій (рядок 2651).
Розділ III розкриває, зокрема, інформацію про капітальні інвестиції в інвестиційну нерухомість і про суму фінансових витрат, включених до капітальних інвестицій (якщо підприємство застосовувало альтернативний метод обліку фінансових витрат).
Склад інших операційних витрат i доходів (рядок 490) розділу V розшифровується у рядку 491 сумою нарахованих за звітний рік резерву сумнівних боргів, у рядку 492 — сумою непродуктивних витрат i втрат. Інші операційні витрати i доходи, назву яких не наведено в розділі V, але величина яких є суттєвою, підлягають описовому розкриттю у поясненнях до річного звіту. За Методичними рекомендаціями із застосування суттєвості у бухгалтерському обліку i звітності (лист № 04230-04108) суттєвими доходами та витратами вважаються такі, величина яких дорівнює або перевищує 2% чистого прибутку підприємства.
При заповненні розділу VII наводяться дані про залишок, нарахування i витрачання забезпечень майбутніх витрат i резерву сумнівних боргів.
♦ Слід вважати помилкою та ознакою порушення норм п. 13 ПБО 11 та п. 7 ПБО 26 відсутність у ф. № 5 показників хоча б у рядках 710 і 780.
У розділі IX дані про дебіторську заборгованість у рядках 940, 950, 951 і 952 наводяться за первісною вартістю, тобто без зменшення на суму створеного резерву сумнівних боргів: у графі 4 наводиться та, що утворилася за період до 12 місяців, у графі 5 — зі строком утворення від 12 до 18 місяців, у графі 6 — зі строком утворення (непогашення) від 18 до 36 місяців.
При заповненні розділу Х про нестачі та втрати від псування цінностей слід керуватися ПБО 9 i рекомендаціями про застосування позабалансового рахунку 07 «Списані активи». У рядку 960 відображається балансова (облікова) вартість нестач, втрат i псування цінностей, виявлених на підприємстві у звітному році. Включення таких сум повністю передбачено в складі інших операційних витрат. У рядку 970 наводиться сума нестач i псування цінностей, за якою прийнято рішення про відшкодування (винуватців установлено). Таке визнання винних у бухгалтерському обліку відображається за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків» i кредитом субрахунків обліку доходів 716 «Відшкодування раніше списаних активів» i 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».
Розділ XI заповнюється підрядними організаціями із застосуванням ПБО 18.
У рядку 1210 розділу XII наводиться сума податку на прибуток за звітний рік, яку визначено відповідно до Закону про прибуток і зазначено у декларації з податку на прибуток підприємства. Дані рядків 1220, 1225, 1230 i 1235 заповнюються як відповідне сальдо (на початок i кінець звітного року) на рахунках бухгалтерського обліку 17 «Відстрочені податкові активи» i 54 «Відстрочені податкові зобов'язання». Сума у рядку 1240 наводиться за величиною податку на прибуток, що відображено за дебетом рахунку 98 «Податок на прибуток» i у Звіті про фінансові результати (рядки 180 i 210).
Рядок 1250 може бути заповненим, якщо у підприємства у звітному році виникла різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними бухгалтерського обліку та оцінкою активу або зобов'язання, що використовується з метою оподаткування, яка не відповідає критеріям тимчасової різниці за ПБО 17. Така різниця (постійна) може утворитися з вартості безоплатно одержаних необоротних активів, а суму податку на прибуток з неї має бути відображено за дебетом субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» та кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» i наведено у рядку 1250.
У розділі XIII наводиться сума нарахованої та використаної (за напрямами) амортизації. Для його заповнення використовуються дані позабалансового рахунку 09 «Амортизаційні відрахування». Тут слід врахувати роз'яснення, наведене у листі № 31-04200-04-5/5570. Зокрема, показник використання амортизаційних відрахувань визначається виходячи з вартості капітальних інвестицій, які в бухгалтерському обліку відображено у звітному році на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» з урахуванням залишку на субрахунку 205 «Будівельні матеріали» рахунку 20 «Виробничі запаси» на кінець звітного року вартості непереданого у монтаж придбаного устаткування та будівельних матеріалів і конструкцій, призначених забудовником для будівництва об'єктів основних засобів.
Вартість основних засобів і нематеріальних активів, унесених до статутного (пайового) фонду (капіталу) підприємства його засновниками (пайовиками, учасниками), вартість одержаних безоплатно основних засобів і нематеріальних активів і сума переоцінки необоротних активів до складу капітальних інвестицій не включаються і на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» не відображаються.
Капітальні інвестиції, здійснені за рахунок бюджетних інвестиційних асигнувань, виручки від продажу (ліквідації) основних засобів, інших цільових коштів і внесків до статутного -(пайового) фонду (капіталу) підприємства, при визначенні суми використаних амортизаційних відрахувань не враховуються.
Для заповнення рядка 1313 щодо визначення складу машин та обладнання використовується Державний класифікатор України «Класифікація основних фондів», затверджений наказом № 507.

Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 6)

Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» запроваджено ПБО 29. Цей звіт складають підприємства: які зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність; які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку; з державним регулюванням цін на продукцію (товари, роботи, послуги).
У ф. № 6 наводять інформацію про звітні сегменти.
Звітними сегментами визнаються господарські або географічні сегменти, які визначаються підприємством за встановленими критеріями у порядку, передбаченому ПБО 29.
Зазначені підприємства зобов'язані заповнювати і подавати ф. № 6 у складі річної фінансової звітності.
Показники звітності за сегментами мають кореспондувати всередині ф. № 6, а також з відповідними показниками інших форм фінансової звітності. Частина такої відповідності відображена друком на самій формі.

Консультації податкової служби України

понедельник, 16 февраля 2015 г.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

Реєстрація колісних транспортних засобів в органах ДАІ, правильність розрахунку та сплата збору

Особливості оподаткування збором окремих машин на гусеничному ходу, що належать до товарної позиції 8701 УКТ ЗЕД

Оподаткування транспортних засобів, ввезених на митну територію України як гуманітарна допомога для інвалідів

Чи подешевшає розкіш у Франції?

Це цікаво

Податкова Узбекистану «пішла» в Інтернет

З нового року в країні спростилася процедура подання податкових звітів — наразі звітні документи приймаються винятково в електронному вигляді через Інтернет.

Податок на нерухомість: закордонний досвід

Чемпіона світу з футболу затримали за несплату податків

Зверніть увагу

четверг, 29 мая 2014 г.

Фінансовий зівт

Склад річної фінансової звітності

Що слід урахувати при складанні фінансової звітності за 2011 рік

Кому подається фінансова звітність

Терміни подання річної фінансової звітності

Основні вимоги до складання фінансової звітності

Баланс (ф. № 1)

Звіт про фінансові результати (ф. № 2)

Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3)

Звіт про власний капітал (ф. № 4)

Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5)

Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 6)

Річна фінансова звітністьпідприємства

Склад річної фінансової звітності

Кому подавати фінансову звітність

Строки подання річної фінансової звітності

Основні вимоги до складання фінансової звітності

Баланс (ф. № 1)

Звіт про фінансові результати (ф. № 2)

Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м)

Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3)

Звіт про власний капітал (ф. № 4)

Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5)

Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 6)

ВСЕ ПРО ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ

счетчик

понедельник, 16 февраля 2015 г.

Податкова Узбекистану «пішла» в Інтернет

З нового року в країні спростилася процедура подання податкових звітів — наразі звітні документи приймаються винятково в електронному вигляді через Інтернет.

Податок на нерухомість: закордонний досвід

Чемпіона світу з футболу затримали за несплату податків

четверг, 29 мая 2014 г.

Склад річної фінансової звітності

Що слід урахувати при складанні фінансової звітності за 2011 рік

Кому подається фінансова звітність

Терміни подання річної фінансової звітності

Основні вимоги до складання фінансової звітності

Баланс (ф. № 1)

Звіт про фінансові результати (ф. № 2)

Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3)

Звіт про власний капітал (ф. № 4)

Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5)

Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 6)

Склад річної фінансової звітності

Кому подавати фінансову звітність

Строки подання річної фінансової звітності

Основні вимоги до складання фінансової звітності

Баланс (ф. № 1)

Звіт про фінансові результати (ф. № 2)

Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м)

Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3)

Звіт про власний капітал (ф. № 4)

Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5)

Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 6)

счетчик

понедельник, 16 февраля 2015 г.

четверг, 29 мая 2014 г.